Право громадян на добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні

На сьогоднішній день згідно з Пенсійною реформою стало більш актуальним питання про набуття страхового стажу.

Відповідно до статті 24 Закону України № 1058 – ІV від 09.07.2003 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058 – ІV) до страхового стажу, що враховується при призначенні пенсії зараховується лише ті періоди, за які сплачено страхові внески  на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.        

Особа, яка навчається,  тимчасово виїхала за кордон, чи не працює (або працює без оформлення своїх трудових відносин з роботодавцем належним чином та отримує заробітну плату в «конверті») –  не набуває страхового стажу, що в подальшому при призначенні пенсії вплине на її розмір, через що пенсійна виплата буде меншою, ніж могла б бути.

Закон України соціально захищає цю категорію людей. Статтею 12 Закону № 1058 – ІV  передбачено, що особи, які досягли 16 – річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлене міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.   

Особа, якій не вистачає страхового стажу для призначення пенсії, може укласти договір про добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні (далі – договір про добровільну участь) згідно із Законом України від 08.10.2010 № 2464 – VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464–ІV), яким може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, тобто якщо не перебувала в трудових відносинах. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору (пункт 5 статті 10 Закону № 2464–ІV ).

Тобто договором про добровільну участь може передбачатися одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди (роки) починаючи з 2004 року. З 01.01.2018 року  сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2 (ч.5 ст.10 Закону України № 2464 – VІ).

Для укладення договору про добровільну участь зацікавлені особи подають до територіального  органу Держаної фіскальної служби України за місцем проживання відповідну заяву.    

Договором визначаються розмір та порядок сплати страхових внесків, умови розірвання договору, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

Додати коментар