Друга за масштабом техногенна катастрофа в історії України – так вже охрестили підрив росіянами гідроелектростанції у Новій Каховці. Руйнування дамби на Каховському водосховищі 6 червня призвело до руйнівних наслідків для всього регіону: під водою опинилися кілька десятків населених пунктів, тисячі людей з обох берегів Дніпра втратили усе майно. Кількість постраждалих у цій трагедії оцінити поки ніхто не береться. Адже більшість підтоплень стались саме на окупованій росіянами території. Водночас, окрім лиха для місцевого населення, терористичний акт завдав непоправної шкоди і для української природи. Збитки для екології, за підрахунками уряду, вже сягнули 55 млрд грн. А вартість повного відновлення станції оцінюють у 2 млрд євро. Детальніше про наслідки російського екоциду на Херсонщині – в матеріалі Центру громадського моніторингу та контролю.
Із аграрного регіону – в пустелю
Херсонщина – традиційно “овочевий” регіон – може перетворитись на пустелю, вважають в уряді. Справа в тому, що клімат півдня України є доволі спекотним, а дощі влітку – майже відсутні. Вирощування тисяч тонн продуктів у цій частині держави відбувалось завдяки системам зрошування. Воду забирали із водосховища. Нині практично вся система – зруйнована. Постраждали і сусідні області.
“Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі. Без Каховського водосховища постраждають не лише аграрії та водокористувачі, а й джерела питного водопостачання населених пунктів”, – повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Тонни мастила у Дніпрі
До 450 тонн мастила вилилось у Дніпро внаслідок підриву греблі на Каховській ГЕС. Це вплине на якість питної води у багатьох регіонах. Однак, це не весь обсяг хімікатів, яким може забруднитись Дніпро.
“Забруднення паливно-мастильними матеріалами від потрапляння з автозаправних станцій. Велике питання – склади агрохімічної продукції, агрохімікати, пестициди, які можуть потрапити. Склади промислових підприємств. Це буде великий вплив, на жаль, на навколишнє середовище на багато десятиліть”, – пояснив Дмитро Заруба, перший заступник голови Держекоінспекції під час брифінгу у Медіацентрі Україна – Укрінформ.
Під загрозою – рибне господарство
Мор риби, яку викинуло хвилею із водосховища, в регіоні спостерігали із перших днів катастрофи. В Мінагро прогнозують: збитки для рибної галузі можуть сягнути 95 тисяч тонн лише дорослих особин, що еквівалентно близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн.
Водночас, екологи вже відстежують наслідки техногенної катастрофи і для Чорного моря. Внаслідок потрапляння туди води з водосховища, море почало опріснюватись, повідомили у Держекоінспекції. Рівень солоності води на деяких пляжах Одещини знизився втричі. Це також може призвести до мору риби.
Загинуть і десятки інших видів фауни. Затоплена Нова Каховка і територія вниз до Дніпро-Бузького лиману входила до Нижньодніпровського природного парку – пояснює еколог Владислав Балінський.
“На цій території проживали сотні видів тварин, рослин, комах і як мінімум 70 видів тварин і 30 видів рослин внесені в червоні списки Європи, України та області”, — зазначив еколог.
