Сучасне життя створює все більше загроз для здоров’я рослин! 

Тому ООН оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин,  що має підвищити глобальну обізнаність населення про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та стимулювати розвиток економіки. Мета цього заходу – донести до якомога більшого кола людей у всьому світі розуміння важливості дослідження рослин для розвитку сільського господарства, садівництва, лісівництва, сталого виробництва високоякісних продуктів харчування та нехарчової продукції рослинного походження, ролі рослин у збереженні навколишнього середовища. Забезпечення здоров’я рослин має важливе значення для життя на землі.

    Рослини – це живі організми, джерело поживних речовин та кисню. Від рослин залежить наше життя, і наше здоров’я, і здоров’я нашої планети. Рослини становлять 80% їжі, яку ми їмо, і виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо, але ми часто не докладаємо достатніх зусиль щоб зберегти їх здоровими. В результаті мільйони людей по всьому світу не мають достатньої кількості продуктів харчування! Серйозної шкоди зазнає сільськогосподарське виробництво як окремих сільських громад так і цілих країн. Зміни клімату та діяльність людини порушили екосистеми, стали причиною зменшення біорізноманіття, з’явились нові території, де можуть успішно розвиватись шкідливі організми рослин.

  Людина здавна розглядала навколишнє середовище, як джерело сировинних запасів необхідних для задоволення власних потреб. При цьому велика частина взятих від природи ресурсів повертається назад у вигляді відходів. Відбувається забруднення грунтів важкими  метали та їх сполуки, радіоактивні елементи, а також добривами і пестицидами. Відомо, що під впливом навколишнього середовища в організмі людини можуть відбуватися мутації. Постійне погіршення навколишнього середовища в кінцевому рахунку може привести до зниження захисних властивостей організму, який перестане опиратися різним захворюванням.

   За інформацією ФАО шкідники та хвороби рослин спричиняють втрату до 40% світових продовольчих культур. Вони лишають мільйони людей їжі та завдають збитки сільському господарству. Захист рослин від шкідників та хвороб з економічного погляду набагато ефективніший, ніж усунення наслідків повномасштабних надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям рослин. Нерідко шкідники та хвороби рослин після того, як вони адаптувалися, викоренити неможливо, а на боротьбу з ними йде багато часу та засобів.

   Міжнародна торгівля і подорожі за останні десятиліття зросли в обсязі і дозволяють шкідникам і хворобам швидко поширюватися. Коли ми перевозимо рослини між різними частинами світу,  можемо занести нові види шкідників та хвороби у нашу країну. Яскравим прикладом цього була поява на європейському континенті фітофторозу картоплі, виноградної філоксери, амброзії полинолистої, західного кукурудзяного жука та інших шкідливих організмів. Карантинні шкідники, хвороби рослин, нематоди і бур’яни потрапляючи в нові, більш сприятливі умови для розвитку, стрімко розмножуються, не мають природних ворогів, завдають більших втрат, у порівнянні з місцем первісного існування. Це може завдати непоправної шкоди вітчизняному сільському господарству та довкіллю.

   Захист рослин це комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану сільськогосподарських культур і лісових насаджень, продукції рослинного походження, спричиненого шкідниками, хворобами та бур’янами. Управління динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів на основі фітосанітарних прогнозів і цілеспрямованого застосування існуючих методів захисту рослин з урахуванням охорони навколишнього середовища називають інтегрованим захистом рослин.

   Заходи проти шкідників сільськогосподарських культур в умовах інтенсифікації землеробства спрямовані не на їх знищення, а на регулювання щільності в агроценозах і утримання їх на господарсько- невідчутному рівні, який не перевищує економічних порогів шкідливості. Цього можна досягти правильним застосуванням агротехнічних заходів вирощування культур, контролем за щільністю шкідників та їх природних ворогів, застосуванням біологічних та хімічних засобів захисту рослин. При цьому хімічні засоби використовують лише тоді, коли щільність шкідника і його шкідливість можуть призвести до значних втрат урожаю. Необхідно також урахувати те, що внаслідок проведення захисних заходів можна отримати і негативні наслідки. Так, наприклад, при застосуванні хімічних заходів може збільшитися стійкість шкідників до пестицидів та загинути корисні організми, вирощена  сільськогосподарська продукція із залишками пестицидів, забруднення ґрунтів, атмосфери  і підземних вод та ін.

    Землекористувачі в першу чергу зацікавлені запобігати поширенню шкідливих організмів. Потрібно використовувати лише сертифіковане насіння та саджанці, вільні від шкідників. Регулярно проводити моніторинг своїх сільськогосподарські угідь та повідомляти про появу шкідників та хвороб рослин на своїх земельних ділянках.

Захистимо рослини, збережемо планету для майбутніх поколінь!

Головний спеціаліст

відділу карантину рослин

управління фітосанітарної безпеки

Головного управління

Держпродспоживслужби

Олег Кутовець