Випускниця Переяславської художньої школи імені Петра Холодного Марія Дерій (18 років) прививає дітям любов до українського мистецтва та допомагає їм розвивати талант. Дівчина живе малюванням змалку і зараз в неї є ціла колекція картин – Переяслав.City

Мама привела Марію до художньої школи, коли їй було сім років.

– Мене не відразу взяли, сказали, що особливих здібностей не маю, але я продовжувала малювати і через два роки таки вступила на навчання, – згадує Марія. – Моєю викладачкою була Надія Тихонова. В шостому класі я почала відвідувати Державну художню середню школу імені Тараса Шевченка в Києві. Заняття там мене дуже надихнули. Після закінчення вступила на бюджетну форму в академію образотворчого мистецтва і архітектури НАОМА. Зараз я на другому курсі на факультеті живопису, поки що в нас дистанційна форма навчання.

– Художник – це та людина, яка не лише пише картини, а й живе природою, людьми, знаходить у всьому естетичне задоволення. Творча людина навіть у буденності бачить красу. Я можу писати картину кілька тижнів. Для мене це тривалий процес. Знаю, що й відомі світові художники створювали свої шедеври місяцями. Я захоплююся творчістю класиків. Мій взірець, який мене надихає та мотивує – український художник Олександр Мурашко.

Художниця каже, що найбільш гармонійно відчуває пейзажі, любить малювати краєвиди рідного міста. Під час війни почала створювати картини на патріотичну тематику. В кожну вкладає особисті емоції та переживання. Свої роботи дівчина публікує на своїй інстаграм-сторінці. Втім відзначає, що найголовніше для неї нині – вдосконалення своїх вмінь та кар‘єрний розвиток.

Марія Дерій показала Переяслав.City кілька своїх картин та розповіла історію створення.

“Тихий вечір”

– Люблю бути наодинці і відтворювати якісь думки і емоції на тлі полотна. Картину “Тихий вечір” я написала влітку 2022-го року.

“Жаркий день”

Картина “Жаркий день” вирізняється серед інших моїх робіт легкістю і яскравими кольорами.

Цей портрет я назвала “Чуттєвий погляд”. На ньому зображена моя подруга, я написала його перед війною. У її очах тоді був біль через важку ситуацію в сім’ї. Я намагалася передати її стан.

Картини “Ранішнє і нічне сяйво” написані з натури.

“Весна 2022-го року”

Цю картину із зображенням вишневого цвіту я писала весною 2022 року, коли все навколо почало цвісти, але на душі було дуже важко через війну. Той настрій передає фіолетовий важкий фон. Але білий цвіт, незважаючи ні на що, все одно буяє. Життя триває попри війну.

“Лісовий водоспад”

Картина “Лісовий водоспад” з’явилася у Ворохті Івано-Франківської області в 2021 році. Я писала її похапцем за два дні до від’їзду. Але мене настільки захопив краєвид, що не могла не змалювати.

“Осінні барви Переяслава 2021”

Пейзаж рідного міста писався дуже легко, на одному диханні. Коли я побачила місце, з якого творив Шевченко, мені теж захотілося створити свій етюд.