Зима близько: що робити, коли немає світла, води, тепла та інших благ цивілізації

Терористична атака росіян на Харківську ТЕЦ 11 вересня 2022 року, ракетні обстріли об’єктів критичної інфраструктури, знеструмлення в Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Полтавській, Харківській областях, перебої з постачанням води — все це змусило українців задуматися про те, що зима близько, а електроенергія з іншими комунальними послугами раптово може зникнути. Що підштовхнуло dev.ua випустити цей чудовий експлейнер з сурвівалізму для зумерів. 

Дисклеймер

Давайте одразу домовимося: цей текст краще сприймати, як уявний експеримент. З кількох причин. 

Знову ці уявні експерименти…
  • Перша: енергосистеми країн — в тому числі й українська — це досить гнучкі мозаїчні системи, які досить важко повністю вивести з ладу. Плюс ми підключені до європейської енергосистеми і, загалом, знизили споживання. 
  • Друга: так, вимкнення світла стали рідкістю, та повністю не зникли, тому люди, які живуть в регіонах, де подібне буває (через погоду, зношене обладнання електромереж та інші причини), а це навіть Київська область, самі знають, що потрібно робити, і готові до подібних несподіванок. 
  • Третя: ваша особиста можливість виживання в місті напряму залежить від вашої особистої залежності від комфорту. 
  • Четверта: з надвисокою ймовірністю ви евакуюєтесь до того, як доведеться перевіряти пункт три. 
  • П’яте: тому слухайте офіційні повідомлення і не панікуйте від розгонів у мережі. 

Все це, звісно, не заважає людям готуватися до можливих зимових криз, наскільки це можливо.  І цей процес підготовки триває вже досить довго. Так, як розповіли dev.ua в ритейлері Moyo, обігрівачів влітку 2022 року продали вдвічі більше, ніж за весь 2021 рік, і втричі більше, ніж вентиляторів і кондиціонерів. Причому, прогнозують там, «високий сезон» обігрівачів ще попереду. 

Продажі настільних індукційних плиток у серпні цього року взагалі в 10 разів перевищили показники серпня минулого. Наскільки показує ця статистика, тоді люди більше боялися відключення газу. 

«Павербанки та ліхтарики вийшли на свій поточний пік продажів ще у червні-липні. Зараз ми продаємо вдвічі більше, ніж минулого року, але ситуація вирівнюється: ринок насичений пропозиціями, — розказали нам. — Також ми очікуємо зростання попиту на пристрої додаткового живлення (йдеться про сонце і акумулятори — dev.ua)»

Особистий запас електроенергії

А тепер — уявіть, що світло погасло. 

Звичайний алгоритм у такому випадку: глянути щиток (раптом тільки у вас), спитати у ОСББ, написати оператору системи розподілу (ОСР) у вашому регіоні в соцмережі чи зателефонувати з запитанням «як справи?». Зазвичай, все спрощується, тому що нормальні ОСББ роблять подібні аварійні заявки самі. Вам пояснюють, що сталося, і кажуть орієнтовний час відновлення електропостачання. 

Десь у цей період ви можете скористатися повербанком на 20000 mAh за тисячу-дві гривень, якщо раптом забули зарядити телефон. Для роботи інших домашніх пристроїв цього навряд вистачить, окрім хіба якої електропростині. Якщо раптом у вас в будинку автономне опалення і котел працює лише за наявності електроживлення — це може трошки врятувати. Можете також запалити свічку.

Давай, тобі ж хочеться купити акумулятор у Ілона Маска

Розмір акумулятора залежить вже від вашого гаманця. Можете купити сотню таких повербанків, або кілька великих акумуляторів за 20-40 тисяч кожен, що дасть можливість заряджати телефон ще півроку і кілька разів скип’ятити чайник. 

На цьому, в принципі, доступні одній квартирі електроелементи закінчуються — хіба що сонячні батареї на балкон, це тисяч сто гривень, кілька місяців роботи — і можливість більш-менш забезпечити електроенергією один енергоємний електроприбор. 

«В Радянському Союзі вважалося, що кіловат потужності на годину — це цілком нормальне споживання квартири. Але це без урахування опалення та газу. Зараз це 2-3 кіловати — в основному, холодильник», — каже енергетичний журналіст Ігор Маскалевич.

Тепло та їжа

За холодної погоди холодильник цілком можна замінити пакетом, вивішеним на вулицю, а от з приготуванням їжі трохи складніше. Можна використати туристичний пальник — коштує від тисячі гривень плюс змінні балони. 

«Найекономніше рішення — портативна газова горілка за $30 і до неї газові балончики по 2 бакси за штуку. Одного балончика вистачає на 2 години роботи однієї конфорки. Цього достатньо, аби приготувати чи розігріти харчі на добу. Купив ящик з 40 балончиків і склав на балкон», — описує власний досвід Facebook-користувач Сергій Сироватка. 

Тут головне — пам’ятати про пожежну безпеку. 

«Якщо на кожному балконі з’явиться балончик, можуть початися вибухи», — прогнозує Ігор Маскалевич. 

Головне — не забудь зробити запас їжі для нас!

Загалом, коли йдеться про будинки з газом і централізованим опаленням, проблема відключення електроенергії сприймається не так критично, тому що є можливість грітися і приготувати їжу.

Якщо разом з електроенергією вимкнулися газ і опалення — це свідчить, що росіяни потратили весь свій запас «кинжалів» на критичну інфраструктуру вашого міста. Тому що, повернемося вище, енергосистема гнучка, розгалужена і має незалежні та резервні джерела живлення. Навіть у випадку масованої ракетної атаки, як тільки можна буде зайти на об’єкти, їх роботу відновлять максимально швидко, а енергію подадуть через іншу лінію. 

Насправді, як показує трагічний досвід передмість Києва, населених пунктів Сумської та Чернігівської областей, серйозні руйнування і відключення можливі. Там, де безпосередньо відбуваються бойові дії і наносяться масовані артилерійські удари, а не точкові «уколи» ракетами. Якщо виникне можливість подібного варіанту, маємо сподівання, що влада об’явить евакуацію раніше. У такому випадку пауербанків вистачить, щоб тримати телефони зарядженими увесь час до безпечного місця. 

Власні джерела енергії

Окремо потрібно сказати про власні джерела енергії. 

Бензинові, дизельні та газові генератори коштують від 20 тис грн до майже нескінченності — залежить від виробника та потужності. 

Генератор, який нормально може забезпечити будинок електроенергією, споживає приблизно 2 літри пального в годину — виходить більше ста гривень. У приватному будинку — реально допоможе.

«За наявності палива він може забезпечити будинок світлом повністю, — каже Віталій, який пережив окупацію Київської області. — Ми вмикали свій час від часу, коли могли, щоб зарядити телефони і накачати воду». 

Можна просто бігати — і холодно не буде!

Точно так само для приватного будинку підійде сонячна електростанція (тому що є власний дах, який можна покрити панелями), вітрогенератор (в нас гарні вітри) і тепловий насос. Тобто, мільйон гривень і півроку часу, тому цей сезон ви вже впустили.

Для міста всі ці варіанти, на жаль, набагато складніше реалізувати, тому що ми живемо тут усі разом і маємо враховувати думки інших людей, яким навряд сподобається вібрація, шум та вихлопні гази на балконі 16 поверху. 

Колективні рішення

Як показав досвід Бучі, Ірпеня та інших окупованих населених пунктів, багатоповерхівки — це дуже погане місце для виживання під час серйозної кризи, тому що вони дуже залежать від поставки зовнішніх ресурсів. 

Тому ось вам сувора правда: що б ви не купили в свою квартиру, це навряд буде дуже ефективно

«Треба інвестувати кілька тисяч доларів, щоб протриматися кілька годин, поки все змерзнеться, — почув я в бесіді з практиками енергетичного сектору. — Ось що всі зараз пропонують. І ніхто не хоче казати погану новину». 

Погана новина в тому, що пауербанк не допоможе підняти воду на потрібний поверх, запустити ліфти, увімкнути індукційну плиту чи бойлер. Тому потрібні ще вологі серветки чи сухий душ. 

Також повербанки не допоможуть запрацювати магазинам. А на газовій горілці все одно потрібно щось готувати. Тому я серйозно хотів би побачити цей бункер в однокімнатній квартирі, з місячним запасом продуктів, води, пального і усіма необхідними гаджетами. 

Загалом, як кажуть експерти-сурвівалісти, одне з головних правил виживання дуже просте: робити це наодинці дуже важко. 

Це показав і досвід тимчасово окупованих територій: приготування їжі, зарядка гаджетів, обігрів — усе це краще, зручніше та цивілізаційно вигідніше робити колективно. 

Приміром, той же генератор для заживлення критичних потреб будинку можна купити колективно, на ОСББ — це коштуватиме близько півмільйона гривень плюс пальне для нього, та й у дворі його розташувати простіше, ніж у квартирі. Так само і з сонячними батареями — що вже успішно реалізувало ОСББ на вулиці Бажана в Києві.

Незаконні девелопери у подібному теж вимушено практикувалися — кілька років тому сумнозвісні «будинки Войцеховського», побудовані в рекреаційній зоні на Бортничах, реально жили на генераторах. 

Зараз пророчими та розумними здаються усі рішення енергоаудиторів та енергосервісних компаній — як індивідуальні, так і колективні. З індивідуальних — можна банально замінити вікна в квартирі на більш утеплені, це обійдеться у десятки тисяч гривень. 

«Ми пасивно готуємося до зими — замінили вікна, пластикові на пластикові, але нові більш утеплені, 5-камерні. Також замінили усі резинки та прокладки на вікнах і загалом утеплили балкон», — каже киянин Геннадій. 

Колективні рішення — провести повне утеплення будинку, зробити індивідуальний теплопункт з можливістю спалювати не тільки газ, але й альтернативне паливо. 

«Щоб це все працювало на рівні міст, потрібні централізовані рішення. Розгортання колективних пунктів обігріву, централізована розвозка кип’ятку. Завезти генератори, подумати, що робити з паливом до цих генераторів. Є компанії, які роблять пічки. Ще крутіше — польова кухня, але їх краще все ж на фронт. Це може здатися смішним, та інакше люди палитимуть багаття, а ККД багаття в 3 рази менше, ніж у пічки, що впливає на кількість дров», — каже Ігор Маскалевич.

Додати коментар