Цікаво, що найпопулярнішими українськими прізвищами є Шевченко, носіїв якого налічують понад 158 тисяч, та Мельник — з таким прізвищем живуть більш як 155 тисяч українців. До топ-трійки українських прізвищ належить і Коваленко — їх понад 133 тисячі.
Людей із прізвищами Бондаренко, Ткаченко, Бойко, Кравченко та Ковальчук — теж вельми багато в Україні, понад 100 000 осіб.
Детальніше про українські прізвища — Наталія Рульова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
— Прізвища — як вони з’явились?
— З давніх-давен наші предки давали своїм дітям різні імена, щоб їх розрізняти. Коли чисельність населення зросла, стало багато людей з однаковими іменами. Тож люди придумували собі прізвиська. До прикладу, жили в одному селі три Івани. Один Іван працював ковалем, тож його прозивали Іван Коваль. Другий Іван жив за церквою — і його назвали Зацерковний. Третій Іван був дуже високим, тож і кликали Високим. Ось так, ознаки, за якими можна було розрізнити людей, лягали в основу прізвиськ, а потім і прізвищ.
Найпопулярніші в Україні прізвища, що походять від професій. Це Мельник, Швець, Кравець, Боднар і похідні — Мельничук, Кравченко, Боднаренко тощо.
— Ведмідь, Вовк, Заєць, Лисиця. Чому так багато прізвищ, які походять від назв тварин?
— Навмисне давали прізвиська, які походять від страшних та грізних тварин, яких боялися. Усе для того, щоб відвернути нечисту силу. Звідси й походять прізвища Вовк, Ведмідь. А якщо хотіли підкреслити розум чи хитрість, то називали Сова, Лисиця. Прізвисько ще давали людям, схожим на відповідну тварину зовнішньо чи характером, наприклад, Заєць, бо боягуз. Так само є багато прізвищ, що походять від рослини — їх або використовували в їжу, або жили поблизу від них, або були чимось схожими на ці рослини. Як от Дуб, Калина.
— Цікаво!
— Придумуючи прізвисько, звертали увагу на все і виокремлювали щось найпримітніше. Ось, до прикладу, перелік прізвищ, які походять від зовнішнього вигляду — Білий, Нечупара. А від звичок чи яскравих ознак характеру — Бабій чи Мовчан. За знаряддями праці, які використовував чи виготовляв предок — Кочерга, Лопата; одягу, який одягав чи шив — Чоботенко; харчів, які вміло готував чи любив їсти — Мамалига, Борщ, Голубець. Цікаво, що прізвища Козак, Козаченко, Козакевич можуть походити або від предка-козака або ж від слова “тарган”, якого теж колись називали “козаком”. А закінчення -ук, -енко може вказувати, що це прізвище дали синові. Наприклад, Іванчук — син Івана, Тимошенко — син Тимофія, Пономаренко — син пономаря, Шевченко — син шевця, Порошенко — пішло від слова порох, йомвірно, малось на увазі — син того, хто мав справу з порохом.
До речі, практично усі прізвища, що складаються з двох основ, теж походять від козаків. Це такі як Гонихмара, Непийвода, Варивода тощо.
— Понад 22 тисячі українців, згідно з даними онлайн-карти прізвищ, мають прізвище Середа, 376 українців — Неділя. А як виникли прізивща на честь днів тижня?
— Якщо прізвище — це день тижня, то ваш предок, скоріш за все, народився саме в цей день.
— А коли оте прізвисько, про яке ви розповідаєте, врешті стало офіційним прізвищем?
— Коли виникла потреба передати спадок. Тож із 30-х років ХІХ століття прийняли право, за яким ці прізвиська офіційно стали прізвищами.
— Чи можна з прізвищем асоціювати звідки родом людина?
— Так. За закінченнями прізвищ можна говорити про регіон походження. До прикладу, для західних регіонів притаманні прізвища з закінченнями -ук, -юк, -ів, як-от Вінтонів, Кравчук, Романюк. У східних регіонах дуже поширене закінчення -енко: Литвиненко, Порошенко, Гончаренко.
— Яка наука вивчає прізвища? До якого спеціаліста можна звернутися, щоб розшифрувати походження свого імені і прізвища?
— Загалом наука про походження власних назв називається ономастика. А походженням прізвищ та імен вивчає антропоніміка.
