Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що у разі несплати платником податків протягом 240 календарних днів з дня вручення йому податкової вимоги податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України – до погашення такого податкового боргу – п. 87.13 ст. 87 глави 9 Податкового кодексу України.
При цьому контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:
– інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому Міністерством фінансів України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;
– розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків – боржників.
Таке тимчасове обмеження права виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України є забезпечувальним заходом виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Тимчасове обмеження закінчується в разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, в зв’язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
ГУ ДПС у Київській області
Коли податковий орган надсилає податкову вимогу
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, також надсилається (вручається) податкова вимога без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення – п. 59.4 ст. 59 ПКУ.
Податкова вимога надсилається платникам, у яких виник податковий борг, в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, також може надсилатися (вручатися) податковим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060,0грн.). У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий орган надсилає (вручає) податкову вимогу. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ГУ ДПС у Київській області
Декларація акцизного податку у СГ який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що з 01 травня 2022 року набрали чинності норми Закону України від 30.11.2021 року № 1914-IX щодо перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати 5% – ний акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Пунктом 40 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації СГ роздрібної торгівлі підакцизних товарів: тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.
Згідно з чинним до 01 травня 2022 року пунктом 212.1 ст. 212 ПКУ платниками акцизного податку, зокрема, є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
CГ, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, в порядку та на умовах, що діяли до 01 травня 2022 року зобов’язаний подавати декларацію акцизного податку щодо оподаткування 5 % акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів за звітні місячні періоди таким чином:
– по квітень 2022 року включно – з усього обсягу реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;
– травень-грудень 2022 року – лише за ті місячні звітні періоди у яких здійснено ним роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, які вироблені до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізовані кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, з яких відповідно має бути обчислено податкове зобов’язання.
ГУ ДПС у Київській області
Тип програмного реєстратора розрахункових операцій «Інтернет торгівля»
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
З метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).
ГУ ДПС у Київській області
Громадяни мають право звернутися до податкового органу для звірки даних з плати за землю, або самостійно переглянути сформовані ППР в меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що фізичні особи (громадяни) – платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до податкового органу за своїм місцем реєстрації у податкових органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
– розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що
перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
– права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
– розміру ставки земельного податку;
– нарахованої суми плати за землю.
Платник податків, який має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення має право звернутися до податкового органу за своїм місцем реєстрації у податкових органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Також фізичні особи, використовуючи кваліфікований електронний підпис, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, та через вебпортал ДПС.
ГУ ДПС у Київській області
Що є ліквідними активами для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ це:
– кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в
українських та іноземних банках,
– грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,
– права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи,
– активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.
Електронні гроші для даного випадку слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.
Визначення «грошові активи фізичної особи» не охоплює віртуальні активи – як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
ГУ ДПС у Київській області
