Про це свідчать дані Верховного комісара ООН у справах біженців. Редакція Евакуація.Сity проаналізувала результати досліджень, проведених Міждисциплінарною лабораторією досліджень війни в Україні.
Біженці з України в Польщі – хто вони?
Результати дослідження показують, що середньостатистичний соціально-демографічний портрет українського біженця у Польщі наступний:
Середнього віку жінка з дітьми, що має вищу освіту, до війни проживала у місті, добре матеріально забезпечена, прибула до Польщі з центральної України, ніколи не була в цій країні раніше або перебувала тут короткостроково. Нижче деталі опитування.
Більшість респондентів – жінки 97%, їх середній вік – 36 років. 76% мають вищу освіту, 91% проживали в місті. Найбільше українських біженців прибуло в Польщу з центральної України (46%), західної (22%), південної (19%) та східної (13%). Близько ¾ респондентів оцінили рівень свого матеріального становища в Україні до початку війни як “добрий”, з них 25% мали “середній” рівень, а 52% – “добрий” та “дуже добрий”.
48% ніколи раніше не була в Польщі. Інші вже були в Польщі до війни, зокрема 43% опитаних перебували тут коротко, а 7% перебували в країні тривалий термін.
Повсякденне життя
Згідно опитування: українці проживають у Польщі понад місяць у будинках чи квартирах, які самі орендують. Країну обрали свідомо, оскільки добре оцінюють рівень наданої їм допомоги. Третина респондентів працює дистанційно в Україні. Більшість із них хотіли б працювати та вивчати польську мову. Три чверті мають проблеми з психічним здоров’ям, а близько половини мають високий рівень дистресу. Половина з них має намір повернутися додому в Україну одразу після закінчення війни.
Українці зазвичай орендують квартири та будинки, сплачуючи за них (28%) або живуть у приміщеннях, які для них хтось оплачує (16%). 17% живуть у польських сім’ях, 12% у своїх родичів з України, які раніше приїхали до Польщі. 11% живуть у приміщеннях, наданих поляками. У кімнатах в готелі, гуртожитку, гостьовому будинку, які були безкоштовно надані проживає 8% респондентів. 3%. в інших закладах: на парафії, в будинку пожежника, амбулаторії, тощо. Стільки ж зазначили, що проживають в українській родині (3%).
41% опитаних сказали, що в Україну повернуться як тільки закінчиться війна. 17% мають намір залишитися в Польщі назавжди, а 11% – на деякий час, щоб заробити гроші перед поверненням додому. 16% стверджують, що не знають, як діяти в майбутньому.
На питання чому обрали Польщу, респонденти відповіли наступне:
44% – тут у них були рідні та друзі. 42% зазначили, що Польща для них є країною близькою за культурою та мовою, 25% відповіли, що до Польщі можна було найшвидше потрапити з України. Деякі обрали Польщу, бо чули про допомогу українцям в цій країні (20%). Для 15% важливим аргументом було те, що Польща в НАТО і вони тут почуваються в безпеці.
Щодо рівня отриманої допомоги за шкалою від 1 до 5. Найкраще прохачі притулку оцінили волонтерів на кордоні (4,55), обслуговування в пунктах прийому на кордоні (4,33), допомогу різних польських служб, правоохоронних органів (4.25), обслуговування в пунктах прийому на вокзалах (4.23). Перетин кордону з польської сторони (4.13), з українській сторони кордону (3,65). Обслуговування за поточним місцем проживання (4), обслуговування в державних установах, структурах органів державної влади та місцевого самоврядування (3.91), в системі охороні здоров’я (3.65).
Військова психотравма
Українців у Польщі попросили також назвати найважливіші проблеми, які супроводжували їх під час евакуації з України та перебуванні в країні.
68% зазначали розставання з рідними, 62% – страх обстрілів та бомбардувань і переживання за життя друзів та рідних. Також 43% були занепокоєні з приводу незнання польської мови, 41% переживали за залишені активи в Україні та відсутність фінансових ресурсів для проживання в Польщі для задоволення своїх потреб, 34 % не мали чітких планів, де жити після приїзду до Польщі, 19% мали проблеми з пошуком житла, 7 % – труднощі з контактуванням в різних установах та організаціях, 1% зазначили погане ставлення поляків умов проживання.
У дослідженні також виміряно симптоми воєнної психотравми за шкалою RHS 15. Результати аналізу показали, 76% страждають від розладів, спричинених травматичним стресом, у 50% спостерігається психологічний дистрес.
Інтеграція
18% опитаних респондентів у Польщі працюють, має намір почати працювати – 71%. 28% працюють дистанційно в Україні і отримують гроші. 96% отримали або мають намір отримати номер PESEL (ідентифікаційний номер в Польщі).
Серед біженців ¾ мають дітей. З них 70% подали або планують подати заявку на виплату соціальної допомоги на дітей (program “500” – щомісячні виплати в розмірі 500 злотих на кожну дитину).
45% дітей у Польщі дистанційно відвідують українську школу, 46% учнів відвідують польські школи, 45% опитаних мають намір записати дітей до польської школи.
34% респондентів стверджують, що розуміють польську мову, але не розмовляють, 32% знають базові фрази та вміють спілкуватися в побуті. 18% зізналися, що не знають мови взагалі. Лише 3% кажуть, що добре знають польську мову і можуть вільно спілкуватися.
Мають намір вивчати польську мову 81% опитаних, 47% – не мають такого наміру, оскільки хочуть повернутися в Україну, 19% не знайшли безкоштовних курсів, 18% вважають, що польська мова настільки схожа на українську, що їм не потрібно її вивчати, 10% кажуть, що навчання занадто дороге.
Серед тих респондентів, які зацікавлені у вивченні польської мови: 69% самі вивчають польську мову, 20% навчаються на курсах, організованих громадськими організаціями, асоціаціями, фондами, 10% мають індивідуальні заняття з приватною особою.
*Опитування провели з 15 квітня по 10 травня 2022 року за допомогою онлайн-опитування (CAWI). Для аналізу було кваліфіковано 737 вірно заповнених анкет.
