Головне управління ДПС у Київській області інформує, що із запровадженням з 01 січня 2022 року спеціального правового режиму для сфери ІТ, – Дія City, – в Україні запроваджено нову форму співпраці компаній сектору із розробниками: гіг-контракт, який, згідно з Законом України «Щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є цивільно-правовим договором, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Разом з тим, для тих, хто готовий на трудові відносини з розробниками, залишається можливість укласти трудовий контракт.
Зауважимо, що гіг-спеціаліст – це фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем, а фахівець – працівник чи гіг-спеціаліст резидента Дія Сіті або фізична особа (фізична особа – підприємець), залучена резидентом Дія Сіті на підставі іншого цивільно-правового чи господарсько-правового договору про виконання робіт (надання послуг) у межах здійснення видів діяльності, передбачених Законом.
Спеціальний режим оподаткування окремих доходів працівників та гіг- спеціалістів резидентів Дія Сіті, зокрема передбачає:
– встановлення особливостей оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, зокрема:
– оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%:
заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті;
винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами Дія Сіті;
авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Зменшена ставка застосовується за умови, що розмір такого доходу за рік не перевищує еквівалент 240 тисяч евро. З суми перевищення платник самостійно доплачує податок за ставкою % та подає річну податкову декларацію. У разі, якщо резидент Дія Сіті втратив статус (за рішенням суду або встановлення не відповідності критеріям) за такий період, він самостійно має перерахувати та сплатити за власний рахунок до бюджету податок за ставкою 18%.
–сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі:
-мінімального страхового внеску – для працівників резидентів Дія Сіті;
-22 % від визначеного з урахуванням положень гіг-контракту розміру бази нарахування єдиного внеску, однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом – для гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті.
– звільнено ФОП та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи або уклали гіг- контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом № 1667 від сплати за себе ЄВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Правовий режим Дія Сіті запроваджується з метою стимулювання розвитку передової цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій та талановитих спеціалістів, зростання частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП країни.
Впровадження положень Закону № 1946 забезпечить дієві стимули для активного розвитку інформаційних технологій та інновацій в Україні, створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій в ІТ-індустрію та створення нових робочих місць.
ГУ ДПС у Київській області
09 лютого 2022 завершується граничний термін подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП на загальній системі оподаткування за 2021 рік
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що у середу, 09 лютого 2022 року завершується граничний термін подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП на загальній системі оподаткування за 2021 рік та розрахунку сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток ЄСВ 1).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Форма податкової декларації та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).
В електронному вигляді податкова декларація подається за ідентифікатором F0100112.
ФОП подають податкову декларацію про майновий стан і доходи через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет».
Електронна форма податкової декларації розміщена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.
ГУ ДПС у Київській області
Доходи, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі
податки і збори
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що доходи підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню. Доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).
Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).
Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.
ГУ ДПС у Київській області
Мінімальне податкове зобов’язання у платників податку на прибуток – власників та користувачів земельних ділянок
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Платник податку на прибуток у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік зобов’язаний подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання – п.п.141.9.1 п.141.9 ст. 141 ПКУ.
У вказаному додатку, зокрема, зазначаються:
– кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
– сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
– загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;
– різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
У разі позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення і сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.
Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік – п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К» застосовується із значенням 0,04 -п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
ГУ ДПС у Київській області
Поняття «оптова» та «роздрібна» торгівля
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, оптова торгівля – це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (далі – СГ) (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)роздрібної торгівлі, іншим СГ (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва).
Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)громадського харчування.
ГУ ДПС у Київській області
Повернення коштів за неотриманий товар/не надану послугу здійснюється у тій формі оплати, у якій була здійснена розрахункова операція
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця – ст. 2 Закону України №265.
Фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках – п. 1 розд. ІІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 .
Платіжна картка – це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, яка використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Платіжна операція – це дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками.
Якщо оплата проводилася через РРО з використанням банківської платіжної картки (POST-терміналу), то повернення коштів за неотриманий товар (не надану послугу) здійснюється на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.
Повернення коштів за неотриманий товар/не надану послугу здійснюється у тій формі оплати, у якій була здійснена розрахункова операція.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний надати особі, яка повертає товар чи відмовляється від послуги, розрахунковий документ встановленої форми та змісту (видатковий чек).
Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі через установу банку, то і повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється через установу банку. У такому випадку РРО не застосовується.
ГУ ДПС у Київській області
Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що часткою сільськогосподарського товаровиробництва є питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку – п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
Джерелом інформації при складанні розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.
ГУ ДПС у Київській області
Фізична особа – резидент України
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Якщо ФО має місце проживання також в іноземній державі, то вона вважається резидентом, якщо має місце постійного проживання в Україні.
Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі, якщо державу, в якій ФО має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо ФО не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів ФО є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус ФО, використовуючи попередні положення, то ФО вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.
Якщо ФО є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.
ГУ ДПС у Київській області
У січні малий та середній бізнес Київщини сплатив більше 347 млн грн єдиного податку
За перший місяць 2022 року суб’єкти малого та середнього підприємництва забезпечили місцевим бюджетам Київщини 347,4 млн грн єдиного податку. Так, за наданою інформацією, такий показник на 39% перевищує надходження відповідного періоду минулого року, а у грошовому вираженні це складає 98 млн грн додаткових для громад коштів.
У розрізі категорій платників найбільшу суму забезпечили фізичні особи-підприємці: 283 млн грн з темпом приросту до січня 2021 року 44% або 86 млн грн. Юридичні особи (ІІІ група) спрямували до бюджетів територіальних громад на 8,6 млн грн більше, аніж у січні торік, забезпечивши 28,2 млн грн єдиного податку.
У свою чергу, сільгоспвиробники-спрощенці сплатили 36,4 млн грн, що на 11% або 3,5 млн грн перевищує показник аналогічного періоду минулого року.
Найбільші суми єдиного податку забезпечили підприємці-спрощенці, які ведуть свою діяльність на територіях
Броварської міської ТГ (Броварський район) – 30 млн грн (+43% або 9 млн грн);
Білоцерківської міської ТГ (Білоцерківський район) – 27,9 млн грн (+52% або 9,6 млн грн);
Борщагівської сільської ТГ (Бучанський район) – 23,5 млн грн (+51% або 7,9 млн грн)
Ірпінської міської ТГ (Бучанський район) – 22,2 млн грн (+50% або 7,4 млн грн)
Вишневої міської ТГ (Бучанський район) – 17 млн грн (+51% або 5,7 млн грн).
ГУ ДПС у Київській області
