За статистикою, в Україні працює близько 15 тисяч бібліотек, 80% з них знаходяться в сільській місцевості. При цьому їхня чисельність постійно скорочується, а відвідуваність падає щороку. На зміну «читацькому квитку» все частіше приходять електронні книжки, соціальні мережі, ігри. Але ставити хрест на бібліотечній справі зарано. Ці простори мають великий культурний і освітній потенціал, достатньо лише додати трохи сучасності. Про успішні приклади осучаснення бібліотек та законодавчі рішення дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.

Модернізація закону

На початку вересня Верховна Рада проголосувала у першому читанні за зміни у закон про бібліотечну справу. Чинний закон був ухвалений 1995 року та оновлений у 2000 році, тож вже трохи втратив актуальність. Нова редакція закону прибирає застарілі норми і додає низку сучасних термінів, наприклад, «електронна база даних», «електронний документ» та «бібліотечний пункт». Також закон передбачає створення Національної електронної бібліотеки, яка буде містити цифрові копії друкованих видань та аудіовізуальних документів.

Документ пропонує сучасну класифікацію бібліотек за формами власності та суспільним призначенням. Закон передбачає, що процес реорганізації чи ліквідації публічних бібліотек має розглядатися публічно. Як зауважують автори закону, документ захистить бібліотеки у громадах від закриття, а також посилить соціальні гарантії бібліотекарів.

«Дуже важливо, що ми заклали запобіжники проти хаотичного закриття бібліотек у громадах. Ліквідувати бібліотеку можна лише за згоди громади, погодження з Міністерством культури, і в разі, якщо це не суперечить державним соціальним нормативам забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні», – пояснює авторка законопроєкту Євгенія Кравчук.

Закону ще належить пройти друге читання, але вже зараз експерти позитивно оцінюють модернізацію бібліотечного законодавства.

Крім законодавчих змін, бібліотеки планують підтримати фінансово. За словами заступниці міністра культури Лариси Петасюк, міністерство ініціює державні субвенції для бібліотек в об’єднаних громадах.

«Успіх нашої держави залежить від людського потенціалу, який розвиватиметься, як буде якісна освіта, культурна складова і виховання національної ідентичності. І я переконана, що саме бібліотеки є такими центрами, де ці складові поєднуються. Зараз наше міністерство розробляє культурну субвенцію. Ми хочемо в бюджеті передбачити безпосередньо для ОТГ державну підтримку для всіх закладів культури, в тому числі для бібліотек. І зараз працюємо з комітетом Верховної Ради саме з цього питання», –зазначила Петасюк.

Успішні приклади на місцях

Поки у владних кабінетах вирішують, як підтримати бібліотеки, на місцях є надихаючі приклади, коли громади самотужки створили сучасний простір. Яскравий приклад – це Нововодолазька територіальна громада на Харківщині. Місцеву бібліотеку перетворили на соціальний простір, де читають книжки, проводять майстер-класи, переглядають фільми. Мешканцям громади навіть пропонують безкоштовну послугу бібліоняні, тобто можливість залишити дітей під наглядом бібліотекара.

«Щоб не винаходити велосипед, у нашій громаді одразу взялися ретельно вивчати досвід європейських країн. Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути, тому представники громади їздять на стажування та з навчальними візитами до країн ЄС. На рішучі зміни в бібліотечній справі ми надихнулися після відвідування ґміни Вишневої у Польщі, де побачили, як може працювати сучасна бібліотека, навіть якщо там усього два співробітники», – ділиться досвідом директорка бібліотеки громади Тетяна М’ячина в інтерв’ю газеті «Урядовий кур’єр».

Зробити ремонт вдалось за кошти громади: замінили вікна, двері, підлогу, стелю, оновили освітлення та дизайн. Меблі і мультимедійне обладнання надало німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ.

Похвалитись успішною співпрацею з міжнародними партнерами можуть і на Чернігівщині. У селах Галиця та Перемога Лосинівської громади на базі бібліотек відкрили інформаційно-дозвіллєві простори. Тут створили комфортні умови для роботи та відпочинку, провели інтернет. Ремонт зробили за власні кошти, за підтримки програми USAID DOBRE придбали обладнання та меблі.

У таких громадських просторах мешканці сіл можуть попрацювати за ноутбуком, зробити ксерокопію та роздрукувати документи. Для дітей є настільні ігри, розмальовки.

«Ідея перетворення бібліотеки на третє місце, відокремлене від роботи та дому, все більше набирає обертів. Бібліотеки стають координаційним місцем зустрічі громади», – зауважує PR-менеджер Української бібліотечної асоціації Оксана Бояринова.

Звичайно, усі ці позитивні перетворення вимагають грошей, часу та великого бажання місцевих активістів. Є надія, що після ухвалення закону про модернізацію бібліотек держава допоможе громадам із осучасненням. У будь-якому випадку бібліотечна справа житиме, варто тільки трохи її підтримати.