Особливі випадки застосування вимоги щодо сплати єдиного внеску з мінімальної зарплати:
• Сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої у поточному місяці заробітної плати незалежно від її розміру (у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи);
• При оподаткуванні доходів внутрішніх сумісників; осіб, які отримують винагороди за договорами ЦПХ (до уваги береться загальна сума оподатковуваного доходу);
• якщо відпустка припадає на майбутній місяць і сума відпускних нараховується не за повний місяць та після відпустки працівникові нараховуватиметься заробітна плата, то в поточному місяці єдиний внесок нараховується на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період, оскільки загальна сума доходу ще не відома. Якщо у наступному місяці загальний дохід (заробітна плата та сума відпускних) за місяць менше мінімальної зарплати, єдиний внесок розраховуватиметься виходячи з мінімальної заробітної плати;
• якщо у працівника початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не відома (суму лікарняних буде визначено після надання листка непрацездатності). Якщо після розподілу лікарняного у наступному місяці загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, єдиний внесок нараховується виходячи з мінімальної заробітної плати.
• На суму допомоги по вагітності та пологах за останні місяць, якщо ця її частина менше мінімальної зарплати, у місяці нарахування допомоги єдиний внесок нараховується на фактичну суму допомоги, адже остаточний дохід за останній місяць ще не відомий.
Норма частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ не поширюється на заробітну плату інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41%, 5,5% або 5,3%. Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Якщо у працівника в поточному місяці немає заробітку, єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування.
Коригування додаткової бази нарахування в таблиці 6 звіту за формою № Д4 потрібно показувати у разі, якщо помилку допущено в місцях починаючи з травня 2015 р. До цього місяця форма № Д4 не припускала показувати додаткову базу і нарахований на неї єдиний внесок в таблиці 6. Тому виправлення додаткової бази нарахування до травня 2015 р. показуємо тільки в таблиці 1. Таке можливо, якщо помилково визначено/не визначено суму додаткової бази нарахування. В такому разі визначаємо додаткову базу нарахування за минулий звітний період та донараховуємо єдиний внесок. Коригування відображаємо в таблицях 1 і 6 звіту за формою № Д4.
Якщо у звітному місяці виникає потреба нараховувати єдиний внесок з додаткової бази нарахування, щодо працівника в таблиці 6 звіту за формою № Д4 заповнюватимуться два рядки:
• у першому рядку вказується фактична база нарахування єдиного внеску;
• у другому рядку вказується сума додаткової бази нарахування – різниця між фактичною базою нарахування єдиного внеску і розміром мінімально/заробітної плати.
Наприклад, якщо працівник частину місяця у лютому був у відпустці без збереження заробітної плати, то у звітності за лютий буде заповнено два рядки: основна заробітна плата і додаткова база нарахування. Якщо ж працівник у лютому частину місяця хворів, то за цей місяць буде заповнено рядок з інформацією про основну заробітну плату, а суму додаткової бази нарахування буде відображено у наступному місяці.
Сума додаткової бази нарахування відображається в таблиці 6 з кодом категорії застрахованої особи, що й основна база нарахування.
Але якщо йдеться, наприклад, про донарахування лише з лікарняних -«29», допомоги по вагітності та пологах – «42» тощо. Решта реквізитів заповнюється так:
реквізит 10 – завжди код типу нарахування «13»;
реквізит 11 – місяць і рік, за який визначаємо суму додаткової бази нарахування;
реквізит 15 – не заповнюється, якщо дані вказано в рядку з основною базою оподаткування;
реквізит 19 – сума додаткової бази нарахування;
реквізит 21 – сума єдиного внеску, нарахована на суму додаткової бази нарахування;
реквізит 22 – відмітка «1»(«так»).
Інші реквізити в цьому рядку -13, 14, 16, 17, 18, 20 – не заповнюються.
У таблиці 1 звіту за формою № Д4 сума додаткової бази нарахування відображається в рядку 2.5 «Додаткова база нарахування єдиного внеску (22,0%)», а сума нарахованого на неї єдиного внеску – у рядку 3.5 «На суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцями (22,0%)».
До рядка 1 «Загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, усього» сума додаткової бази нарахування не включається, оскільки не нараховується на користь працівників.
Відображення сум нарахованої виключно заробітної плати
Код типу нарахування 13 застосовується тільки в звітному місяці за звітний період. Уразі донарахування сум до мінімальної заробітної плати за минулий період донарахування відображається з кодом типу нарахування 2.
В таблиці 1 обов’язково зазначити зміст помилки (донарахування сум до мінімальної заробітної плати).
