Іноземець отримує довідку – підтвердження статусу податкового резидента України у контролюючому органі за місцем проживання на території України або місцем реєстрації ФОП

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що іноземець (фізична особа або фізична особа – підприємець) може отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка) у контролюючому органі за місцем проживання на території України або місцем реєстрації ФОП протягом 10-ти робочих днів з моменту подання заяви у довільній формі щодо отримання такої Довідки за умови, що така особа є платником податків в Україні, резидентом України у розумінні п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та підпадає під дію міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Отримати Довідку можна поштою або безпосередньо в контролюючому органі, до якого подано заяву, у разі зазначення такого способу отримання у заяві.

Діє Довідка у межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

Форму довідки-підтвердження статусу податкового резидента України визначено наказом ДПА України від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України». 

Заява щодо отримання Довідки подається у довільній формі до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи іноземця в Україні або за місцем реєстрації ФОП в один із таких способів:

– особисто заявником або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою;

– засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (розділ «Листування з ДПС»).

ГУ ДПС у Київській області

 

Коли неприбутковою організацією подається заява форми № 1-РН з позначкою «зміни»

 Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що неприбуткові організації у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів, або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє така неприбуткова організація, мають подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою №1-РН з позначкою «зміни».

Відомості про зміну видів діяльності (КВЕД), розміру статутного капіталу, засновників, місцезнаходження, керівника організації оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру, в порядку, визначеному Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подавати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». При цьому заповнюються розділи 1, 2, 3 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП.

У полі «Дата призначення» заяви за ф. № 1-ОПП має бути вказана дата, з якої особа почала виконувати обов’язки бухгалтера на підприємстві.

Інформація про головного бухгалтера оновлюється у контролюючих органах на підставі заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

ГУ ДПС у Київській області

 

Для отримання податкової знижки за витратами на пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям необхідно надати договір пожертви

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб мають право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу  за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, який не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу такого платника податку за звітний рік.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів для отримання податкової знижки (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною 1 ст. 720 Цивільного Кодексу України, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
 Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Отже, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

ГУ ДПС у Київській області

 

Виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів вносять плату за марки акцизного податку

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що плата за марки акцизного податку – це плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку.

Плата за марки акцизного податку зараховується до державного бюджету і відповідно до бюджетного законодавства використовується виключно для фінансування витрат, пов’язаних з їх виробництвом, зберіганням та реалізацією.

Підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, засобами електронного зв’язку в електронній формі подають щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку, для задоволення через два місяці потреби в марках, таку інформацію:

– попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами,

– реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок,

– звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.

Формою попередньої/додаткової попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2021 №102 передбачено, що така заявка-розрахунок подається до Головного управління ДПС за місцем реєстрації платника.

Для отримання банківських реквізитів з метою здійснення плати за марки акцизного податку, платнику податків слід звернутись до ГУ ДПС за місцем реєстрації платника.

ГУ ДПС у Київській області

 

Типова форма ведення обліку доходів і витрат ФОП на загальній системі оподаткування, не підлягає реєстрації у контролюючому органі

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару – п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України.

З 16.07.2021року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №261, яким затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями (далі – Порядок № 261).

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку № 261, облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді, самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством.

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід або понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Отже, починаючи з 16.07.2021 ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

ГУ ДПС у Київській області

 

Об’єкти нерухомого майна, що придбані за кошти, з яких попередньо сплачені усі податки та збори, в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не відображаються

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування є особливим порядком добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства. Такими активами є:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;

Отже, якщо фізична особа має у власності об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то обов’язку щодо відображення таких об’єктів у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у такого декларанта не виникає, незалежно від того, що площа зазначених об’єктів перевищує норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

ГУ ДПС у Київській області

 

Мешканці Київщини повернули собі більше 18 млн грн податкової знижки

В рамках кампанії декларування доходів мешканці Київщини повернули собі більше 18 млн грн податкової знижки. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. «Скористатися такою можливістю можуть офіційно працевлаштовані громадяни, які отримують заробітну плату та сплачують податки. Наразі до податкової служби пристоличного регіону подано 5767 декларацій за 2020 рік на суму майже 23 млн грн, з яких вже повернуто 18,4 млн грн. Це 80% від поданих на податкову знижку декларацій».

Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня поточного року. Варто врахувати, що право на отримання податкової знижки на наступний рік не переноситься.

Декларацію можна подати самостійно, поштою і в електронному вигляді, що зручніше, адже в опціях «Електронного кабінету» – часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб і відомостей про об’єкти нерухомого або рухомого майна.

Для подачі декларацій в електронній формі потрібно отримати електронний цифровий підпис, який видається безкоштовно акредитованим центром сертифікації ключів. 

Після подачі декларації гроші протягом 60 календарних днів будуть повернуті платнику на його банківський рахунок або направлені поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації.

За що можна отримати знижку:

– за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;

– на внески або товари, перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям,  органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я;

– на проценти, сплачені за користування іпотечним житловим кредитом;

– благодійні внески неприбутковим організаціям; 

– страхові платежі за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

– на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

– на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

– сплату за переобладнання транспортного засобу на біопаливо;

– проценти за іпотечним кредитом;

– орендну плату за договором оренди житла громадянами, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.

ГУ ДПС у Київській області

 

Малий та середній бізнес сплатив майже 2 млрд грн єдиного податку

Представники малого та середнього підприємництва спрямували до місцевих бюджетів майже 2 мільярди гривень єдиного податку за січень – серпень 2021 року. За інформацією Олени Виноградової, начальника ГУ ДПС у Київській області, платники-спрощенці забезпечили надходження з приростом 24%. У грошовому вираженні цей показник дорівнює 371 млн грн додаткових для бюджетів громад коштів.   

Зокрема, більшу частину коштів – 1,6 млрд грн – сплатили фізичні особи-підприємці, збільшивши зростання надходжень на 27% або 340 млн грн порівняно з відповідним показником минулого року. Юридичні особи (ІІІ група) направили до скарбниць громад  216 млн грн. Така сума на чверть або 43 млн грн перевищує надходження минулого року в аналогічному періоді.  Сільгоспвиробники-спрощенці, у свою чергу, сплатили 105 млн грн єдиного податку.  

Найбільші суми забезпечили підприємці Бучанського району – 590 млн грн, Білоцерківського та Броварського – 310 та 270 млн грн відповідно.

ГУ ДПС у Київській області

 

Фізичні особи, які працюють за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці: ЮО та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – це встановлено част.1 ст. 10 Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Таким чином дохід, отриманий ФО за межами України, не є базою нарахування ЄВ. Але громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

ГУ ДПС у Київській області

 

Які платники податку на прибуток можуть застосовувати ставку нуль відсотків?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що на період до 31 грудня 2021 року ставка нуль відсотків застосовується для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3000000 гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3000000 гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб (п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

ГУ ДПС у Київській області

 

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. 

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин: 

– платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

– фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

– платник податків відмовляється від проведення документальної або -фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

– відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

– відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

– платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

– платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

– платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

– нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

ГУ ДПС у Київській області

 

Додати коментар