Таблицю даних платника податку можна подати без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

У таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

– види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

– коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

– коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12. 2019  №1165, Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

ГУ ДПС у Київській області

 

Податковий (звітний) період з податку на прибуток у виробників сільськогосподарської продукції

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що податковим (звітним) періодом для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, зокрема, крім:

– виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (абз.1 п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (абз.2 п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція/товари – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, зокрема:

– платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на  підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

– виробників сільськогосподарської продукції;

– платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати/Звіту про сукупний дохід, за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн. До річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Виробники сільськогосподарської продукції, які для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств відмовилися від застосування «особливого» річного періоду (з 01 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року), визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств.

Якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) перевищує 40 млн. грн., то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Якщо такий дохід не перевищує 40 млн. грн., такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 01 січня по 31 грудня поточного звітного року.

ГУ ДПС у Київській області

  Відрядження відмінено: що з авансом, виданим працівнику на відрядження

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснює керівник підприємства або його заступник  і оформлює наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів – п. 1 розд. ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59).

Відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.

Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, – він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

У разі неповернення таким працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 ПКУ.  

Аванс відрядженому працівникові повинен видаватися перед від’їздом у відрядження. Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою).

У разі неповернення працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження, сума таких коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

 

ГУ ДПС у Київській області

Додати коментар