Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання 2-х податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), з метою виправлення допущеної помилки платник податку має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Згідно з абз.2 п.1 розд.ІІІ  Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, до податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, у декларації платником вказуються дані, зазначені у складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані у помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, у декларації не відображаються.

ГУ ДПС у Київській області

 

ФОП – платник ЄП другої групи, який здійснює діяльність ресторанного господарства, може приймати замовлення на обслуговування свят та банкетів від СГ загальної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, ща відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

–     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

 –    обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №219 зі змінами та доповненнями, визначено, що заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Розрахунки за продукцію та надані послуги у закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюються за готівку та/або у безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки, тощо) із застосуванням РРО (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, тощо), або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок .

Враховуючи вищенаведене, ФОП – платник єдиного податку другої групи, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від СГ (юридичних осіб та ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва та закупних товарів.

ГУ ДПС у Київській області

 

Строки сплати єдиного податку ФОП – платниками ЄП першої – третьої групп

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Платники єдиного податку першої та другої груп можуть також сплатити єдиний податок авансовим внеском за весь податковий (звітний) період  – квартал чи рік, але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється податковими органами на підставі заяви платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів – п.295.5 ст.295 ПКУ.

Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються йому до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням податкового органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання з  єдиного податку нараховуються йому до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

ГУ ДПС у Київській області

 

Продаж алкогольних коктейлів проводиться через РРО/ПРРО з наданням фіскального касового чеку, в якому зазначено код УКТ ЗЕД для алкогольних коктейлів

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (пояснення до УКТЗЕД), затвердженими наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256, товарна категорія 22089069 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками (коктейлі).

Пунктом 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Пунктами 1 та 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ППРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, у тому числі для алкогольних коктейлів) (рядок 7 фіскального чека).

Таким чином, алкогольні коктейлі відносяться до коду 22089069 товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. При продажу алкогольних коктейлів СГ зобов’язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки через РРО/ПРРО та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми і змісту, створений в паперовій та/або електронній формі, на повну суму проведеної операції з використанням режиму програмування та із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для алкогольних коктейлів.

ГУ ДПС у Київській області

 

Документи, які підтверджують здавання виручки до банку та оприбуткування готівки у касі СГ

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що п. 29 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 передбачено, що  приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням  РРО або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

Документами, які засвідчують  здавання виручки до банку та  підтверджують оприбуткування готівки у касі СГ є:

– квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);

– квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

– супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями;

– чек платіжного терміналу в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

ГУ ДПС у Київській області

 

Виправлення помилки у розрахунку ПЗ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим платником ПДВ, які постачаються нерезидентами, не зареєстрованими платниками ПДВ, на митній території України

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами або їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків,  на митній території України  заповнюється особами, не зареєстрованими платниками ПДВ, які згідно п.180.2 ст.180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні таких послуг.

У разі уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у раніше поданому розрахунку, розрахунок з позначкою «Уточнюючий» може бути поданий у спосіб, визначений  у абз.4 п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

У розд. II «Розрахунок уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» уточнюючого розрахунку за операціями з постачання послуг нерезидентами відображаються відповідні показники з урахуванням уточнення за звітний (податковий) період, що уточнюється:

1) у графах 2-7,10 або 11 – відображаються відповідні показники
 звітного періоду, що уточнюється. У разі якщо до розрахунку за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графах 7, 10 або 11 відображаються відповідні показники граф 8, 12 або 13 останнього уточнюючого розрахунку за операціями з постачання послуг нерезидентами, який подавався до розрахунку звітного (податкового)

періоду, що уточнюється;

2) у графах 8, 12 або 13 відображаються відповідні показники з урахуванням уточнення;

3) у графах 9, 14 або 15 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Значення рядка «Усього до нарахування/зменшення» уточнюючого розрахунку за операціями з постачання послуг нерезидентами відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом.

Особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, яка самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих періодів, зобов’язана сплатити штраф, нарахований відповідно до абз.4 п.50.1 ст.50 ПКУ.

У рядку «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки (у разі позитивного значення рядка «Усього до нарахування/зменшення»)» відображається сума нарахованого штрафу. Значення цього рядка відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом.

ГУ ДПС у Київській області

 

Якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться аудиторською фірмою, то у заяві за ф. № 1-ОПП вказуються дані про керівника підприємства

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви у порядку, визначеному Міністерством фінансів України – таку норму передбачено п.66.4 ст.66 ПКУ.

Згідно Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, передбачено, що відомості про взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників подаються до контролюючих органів шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». При цьому заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП.

Заяву ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» платники  можуть подати  засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Для ведення  бухгалтерського обліку підприємство самостійно, з дотриманням вимог Закону № 996-XIV, обирає форми його організації, зокрема, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності – част.3-4 ст. 8 розд. ІІІ Закону України  № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996-XIV).

Однією з форм ведення бухгалтерського обліку є введення до штату посади бухгалтера, іншою формою є ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах.

У розділі  10 заяви за ф. 1-ОПП має зазначатись інформація саме про таку особу та її прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для ФО, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), дата призначення на посаду та номера телефону, факсу.

Якщо на підприємстві таку особу не призначено, то лише керівник несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Отже, якщо бухгалтерський облік на підприємстві ведеться аудиторською фірмою на договірних засадах із керівником, то у розд. 10 заяви за ф. № 1-ОПП вказуються дані про керівника підприємства.

ГУ ДПС у Київській області

 

Подання уточнюючої податкової декларації з плати за землю юридичною особою

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що плата за землю входить до складу податку на майно та належить до місцевих податків.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Юридична особа має право подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання з плати за землю (земельного податку або орендної плати), визначеного у податковій декларації, яка уточнюється.

ГУ ДПС у Київській області

 

Особливості визначення ставки рентної плати за спеціальне водокористування

Головне управління ДПС у Київській області  інформує, що ДПС України листом від 11.05.2021 року №10700/7/99-00-04-01-03-07, у зв’язку з набранням чинності  з 19 липня 2020 року Постановою Верховної ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» з метою забезпечення правильності декларування платниками  податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне водокористування (далі – Рентна плата) повідомила, що  суб’єктам господарювання, які видобувають (використовують) обсяги підземної води з джерел, що розташовані на території населених пунктів, які згідно з Постановою зазнали змін в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів України та не визначені у п.п.255.5.2 п.255.5 ст.255 Податкового кодексу України, при обчисленні податкових зобов’язань  з Рентної плати за спеціальне водокористування слід застосовувати ставки Рентної плати, що визначені для відповідного регіону за категорією «інші адміністративно-територіальні одиниці області».

ГУ ДПС у Київській області

 

За яких підстав анулюється ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України  «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

–     заяви СГ (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

 –     рішення про скасування державної реєстрації СГ (у тому числі іноземного СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

–     несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

–     рішення суду про встановлення факту незаконного використання СГ(у тому числі іноземним СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

–     рішення суду про встановлення факту торгівлі СГ (у тому числі іноземним СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

–     рішення суду про встановлення факту переміщення СГ(у тому числі іноземним СГ, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

–     порушення вимог ст.15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;      отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

–     встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання СГ письмового розпорядження про її анулювання.

ГУ ДПС у Київській області