Світлій пам’яті Дениса Лихна

Проводжаючи синочка в далеку дорогу,

Завжди прошу я у Бога йому допомогу.

Щоб легка була дорога та вітер у спину,

Щоб повернув він з чужини кохану дитину.

Так було і цього разу – обняла дитину,

Обняла, перехрестила: «Іди з Богом сину!»

Знов залишились удома з батьком ми чекати

Та що прийде така звістка, годі й сподіватись…

А та звістка прилетіла, як розкати грому,

Обірвалось життя сину, зовсім молодому.

Міг би мріяти, літати в далекі дороги,

Сім`ю  створить, батькам своїм давать допомогу.

Все скінчилось на чужині,

Наче сонце сіло.

Запалало в небі світло, а тоді – стемніло.

Обірвалось життя хлопця, як сірник згоріло.

А від горя тато й мама також учорніли…

Друзів, родичів в Дениса ой же як багато

Будуть в спогадах щоденних завжди пам`ятати.

Душа в нього, як той ангел,

То нехай літає.

Свого тата, свою маму хай оберігає.

А батькам пошли сил, Боже,

Все це пережити.

Дуже боляче в цім світі

Дітей хоронити.

Батьки мають їм радіти,

Та ними пишатись.

А доводиться сльозами гіркими вмиватись…

            Всі молимося за Дениса, щоб Бог узяв його до раю…

            Най дивиться зіркою з неба, а ми пам’ятатимемо…

Спочивай з миром, синку…

                                    Катерина Миколаївна ГАЙДУК, жителька міста

***

Денисе, хлопчику, ну як же вийшло так, що мрія враз на злеті обірвалась.
І зіркою із неба впав літак, і стогоном земля під ним озвалась.
Ти так любив життя, свою рідню, і друзів, із якими зустрічався.
І небом марив, так чому ж тоді, твій світ в чужій країні обірвався?
І небо опустилось до землі, і стогін й плач повсюду лише чути…
Цей страшний день у темно-сірій млі,
І мрію стать пілотом – не забути!!

                                      Ірина КУЧЕРЕНКО, жителька міста

Нагадаємо, 8 січня в Тегерані (Іран) незабаром після зльоту розбився літак Boeing 737 Міжнародних авіаліній України.  Внаслідок катастрофи загинуло 176 людей, серед них і наш молодий земляк Денис Лихно. 

«Екіпаж не гине, він йде у небо»…
Світла пам’ять Денису та всім загиблим!