Нещодавно уряд заявив про грошову компенсацію замість «пакунків малюка» – і суспільство одразу розділилось на два табори. Частина людей сприйняли «монетизацію» як щось негативне. Втім, отримання «живих» грошей замість субсидій та пільг уже звичний процес для українців. Цей механізм добре налагоджений і в більшості випадків не викликає нарікань. Яка допомога монетизована сьогодні і що буде далі, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

5000 грн замість «пакунку малюка»

Наприкінці липня Кабмін ухвалив постанову про грошову компенсацію замість «пакунку малюка» на дітей, які народились у 2020-му та не отримали цю допомогу. Своє рішення уряд пояснив тим, що Антимонопольний комітет скасував тендерні закупівлі по проєкту.

«Зараз у нас сталася така ситуація, коли у 8 регіонах такі пакунки вже закінчилися. Ще в 4 регіонах залишки також дуже малі. Тому треба було швидко приймати будь-яке рішення. Новий тендер займе ще місяці три, і реалізація цього проєкту буде досить тривалою. Тим більше, що багато батьків звертали увагу на те, що вони все ж хотіли б бачити монетизовану форму», – заявив перший заступник міністра соціальної політики Євген Котик.

За інформацією Кабміну, замість «бебі-бокса» сім’ї тепер отримуватимуть 5000 грн на придбання дитячих товарів. Гроші надійдуть на картку  Приватбанку. Товари можна буде купити у магазинах, які долучаться до проєкту. У Мінсоцполітики наголошують, що сума компенсації перевищує вартість пакунків. У тендерній документації на «бебі-бокс» передбачалося 3700 грн.

Деякі батьки задоволені можливістю купити ті речі, які підходитимуть саме їм, інші хочуть отримати вже готовий набір у «пакунку малюка». Думки експертів також розділились. Зокрема, ЮНІСЕФ закликає повернути натуральну, а не грошову допомогу. Втім, урядова ініціатива стосується лише 2020 року, чи триватиме вона далі, не відомо.

Монетизовані субсидії

Як і торік, зараз діє дві моделі монетизації субсидій: готівкова та безготівкова. У першому випадку українці отримують гроші на картку, щоб потім оплатити комуналку. У другому – уряд перераховує гроші в Ощадбанк, а той  розраховується із постачальниками послуг (зокрема, за субсидії на скраплений газ і твердопаливні котли). Залишок субсидії громадяни можуть отримати готівкою.

У липні монетизовану субсидію отримали майже 3 млн родин. Їм виплатили близько 400 млн гривень, в середньому – по 257 грн. Традиційно у літній період кількість отримувачів менша, оскільки немає плати за опалення. А на осінь кількість отримувачів субсидій зросте.

Зважаючи на епідемію коронавірусу, більшості споживачів субсидію переоформили автоматично. «Всі субсидії, які діяли в минулому опалювальному періоді, автоматично подовжуються на наступний. Враховуючи карантин, ми зупинили особисту подачу заявок на переотримання субсидій», – заявив заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.

Перевірити чинність субсидії можна на сайті subsidii.ioc.gov.ua.

Гроші для пільговиків

Окрім монетизованих субсидій, українці отримують грошові виплати по пільгах на оплату комуналки. Йдеться про 25%, 50% чи 75% знижку для понад 20 категорій пільговиків: учасників бойових дій, чорнобильців, ветеранів військової служби, дітей війни, Героїв України, багатодітних сімей, педагогів і медиків у сільській місцевості тощо.

Як і компенсацію за субсидії, виплати за пільгами можна отримати Укрпоштою або ж на картку в Ощадбанку. Цей механізм працює без збоїв.

Варто зауважити, що пільги для деяких категорій залежать від розміру доходів. У деяких випадках родинам вигідніше оформлювати монетизовану субсидію, аніж отримувати гроші за своєю категорією пільг.

У планах уряду також запровадити грошову компенсацію на пільговий проїзд у громадському транспорті. Розмови про це почались ще 2018 року, однак перехід на монетизацію так і не відбувся. Сьогодні такі програми є лише точково по країні. За словами міністра соціальної політики Марини Лазебної, наразі відомство працює, щоб уніфікувати правила монетизації пільгового проїзду.

«За ст. 91 Бюджетного кодексу  видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд та інші передбачені законодавством пільги належать до видатків, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів. Проте органи місцевого самоврядування виділяють кошти на їх надання в недостатньому обсязі або взагалі не виділяють, що призводить до соціальної напруги. Тому ми хотіли б розв’язати цю проблему з фокусом на адресності надання пільг. Але, звичайно, ми розуміємо, що потрібно виходити із спроможності місцевих бюджетів»,  – розповіла Марина Лазебна.

За словами експертів, монетизовані пільги – це шлях до прозорого та ощадливого використання держпідтримки. Адже компенсується лише реальне споживання.

«Пільги часто несправедливі, багато пільг отримують за підробними документами або за документами, оформленими з порушенням процедури. Вони обтяжують бюджет, з одного боку, з іншого і не мають відходити тим людям, які на них не мають права. Тому я повністю підтримую підхід монетизації, ми маємо переводити пільги в грошову форму», – переконаний голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат «Слуги народу» Данило Гетманцев.

Попри побоювання деяких експертів, монетизація не призвела до боргів за комуналку. І в уряді, і в парламенті задоволенні її результатами, тож планують продовжувати програму.