Для 95% банківських клієнтів новий закон має спростити умови отримання послуг.
Від 28 квітня в Україні набув чинності новий закон про фінансовий моніторинг. У Нацбанку запевняють, що для 95% банківських клієнтів ці зміни не ускладнять життя, а скоріше спростять.
“Адже всі клієнти банків уже є ідентифікованими. Вони вже одного разу були у відділенні, заповнювали анкету та надавали ксерокопії своїх документів. Їх ідентифікацію проведено. Зміни переважно стосуються неідентифікованих операцій. Але, це не заборона їх проводити, це скоріше додаткові вимоги”, – зазначили в пресслужбі регулятора.
Основні новації закону про фінансовий моніторинг:
1) Запроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Це означає, що високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. Скажімо, йдеться про політиків чи олігархів – тих, хто може проводити операції на великі суми.
Операції звичайних людей – студентів, пенсіонерів, клієнтів у рамках зарплатного проєкту та “білого” бізнесу, що платить податки – перевірятимуть менше. Про це запевняють у НБУ і додають, що в цьому просто немає сенсу. Позаяк ризиків, що всі перераховані займаються відмиванням грошей, немає. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії.
2) Збільшено граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. Новий закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій. Тепер їх усього чотири. Звітувати потрібно про такі операції: готівка; переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють “у антилегалізаційній сфері”, як наприклад Північна Корея.
3) Запроваджується дистанційна ідентифікація. Відтепер, щоб відкрити рахунок у банку, не потрібно йти до відділення. Засвідчити свою особу можна або через відеозв’язок, або через систему BankID. Є й інші моделі.
4) Закон розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток.
Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад поповнення рахунку через термінал. Тобто якщо людина буде поповнювати рахунок через термінал на суму в понад 5 тис. грн, потрібна буде ідентифікація. До кінця року платіжні термінали обладнають спеціальними зчитувачами карт.
Ці правила не стосуються: оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис. грн. У цьому випадку ідентифікація не буде потрібна.
5) Суттєво розширено перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта. Тепер їхній перелік поповнюють поштові оператори, ріелтори, юристи, представники грального бізнесу і ті, хто надає податкові консультаційні послуги. Всім, кого це стосується, нададуть час на адаптацію до кінця року.
Водночас низка положень цього закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” не належить до компетенції Нацбанку. Тому НБУ звернувся до інших регуляторів за роз’ясненнями.
“Є низка питань, які не стосуються ні банків, ні фінансових установ. Наприклад, перевірка рієлторами джерела походження коштів у клієнтів, ідентифікація покупців під час купівлі коштовностей понад певну суму, ідентифікація під час страхової виплати. На ці та низку інших питань Нацбанк не може відповісти, бо регулювання цих суб’єктів первинного фінансового моніторингу не належить до компетенції Національного банку. І ми очікуємо від регуляторів цих сфер додаткових роз’яснень”, – зазначив під час брифінгу директор департаменту платіжних систем НБУ Олексій Шабан.
Нагадаємо, попередні прогнози передбачали, що 2020 року економіка України зросте на 3,5-5%, інфляція становитиме 5% (плюс/мінус 1%), а долар коштуватиме 27-28 грн. 29 березня Кабмін затвердив
Бюджет надзвичайної ситуації: Шмигаль озвучив оновлений макроекономічний прогноз
нові макроекономічні прогнози на 2020 рік: ВВП – мінус 4,8%, середньорічний курс долара США – 29,5 грн (плюс 1,5-2 грн), інфляція – 8,7% (плюс 3,1%), безробіття – 9,4% (плюс 1,3%), середня зарплата – 11 тис. грн (без змін). Водночас в Офісі президента спрогнозували, що 2020 року
У Зеленського заявили, що коронавірус обвалить українську економіку мінімум на 5%
економіка України впаде мінімум на 5%.
Через світову фінансову кризу, спричинену наслідками активного поширення нового коронавірусу COVID-19, експерти прогнозують падіння економік, зокрема й української. Оновлений базовий прогноз компанії Dragon Capital на 2020 рік передбачає
Наслідки коронавірусу в Україні: яким буде курс долара, наскільки впаде економіка та де шукати допомоги
падіння ВВП України на 4% та девальвацію гривні до 30 грн за долар на кінець року – за умови, що карантинні заходи триватимуть до травня (середній курс очікується на рівні 29 грн/долар, тобто девальвація складатиме близько 11% до минулорічного курсу). За менш оптимістичним прогнозом, якщо карантин буде продовжено на довший термін, ВВП може впасти на 9%, а гривня здешевшає до 35 грн/долар. За таких умов варто очікувати й зростання безробіття.
Падіння на 3,5%: Світовий банк оновив прогноз ВВП України на 2020 рік
Світовий банк прогнозує падіння ВВП України на 3,5% у 2020 році. Також через пандемію коронавірусу
Бізнес під загрозою. 65% українських компаній не зможуть виконати річний план
65% українських компаній не зможуть виконати свої річні бізнес-плани.
