
Війна здається часом, коли естетику та насолоду начебто не прийнято транслювати відкрито. Від почуття провини за відчуття радості до думки про те, що проста насолода красою може бути «зрадою» під час війни — попри всі заклики психологів не відкладати життя на потім, створювати красу, не дотичну до теми війни, здається майже жорстоким.
Ми втікаємо за кордон, шукаємо краси у старих фільмах та додаємо волонтерство всюди, аби хоч якось «виправдати» власне прагнення до естетики. Проте психологія та дослідження свідчать: мистецтво в моменти великої кризи не лише позитивно впливає на суспільство та допомагає йому долати потрясіння, а й здатне знижувати рівень стресу та агресії. Особливо тоді, коли ця краса не пов’язана безпосередньо з травматичними подіями.
З 2024 до 2026 року український мистецький ринок продовжує розвиватися, попри всі виклики війни. Як свідчать дані The Art Market Report, у кризові періоди змінюється сама структура попиту на мистецтво: колекціонери стають вибірковішими, а великі угоди набувають особливого значення. Мистецтво наче стає чимось приватним, перетворюючись із просто гарної картинки на свідчення людських переживань, цінність яких із часом може лише зростати. Так, за останній звітний період кількість угод на світовому ринку мистецтва зросла на 3%, а аукціонний сегмент продемонстрував зростання продажів на 14%. На тлі цього українці продовжують створювати картини, фотографії та реставрувати архітектурні памʼятки.
Станом на кінець минулого року загальна пряма шкода культурі та туризму в Україні оцінювалася у 4,11 млрд доларів, а економічні втрати сектору — у 29,3 млрд. За наведеними оцінками, 37% працівників мистецької сфери втратили роботу або долучилися до лав ЗСУ, а 20% представників творчих професій емігрували за кордон. На тлі цієї статистики мистецька діяльність стає не просто внеском в естетичний розвиток, а й украй важливою підтримкою індустрії, яка переживає значні втрати.
Традиційно соціальні потрясіння стають для людей джерелом натхнення. Так, під час Першої світової війни люди в окопах читали поезію Віктора Гюго та складали пісні, під час революцій створювали картини й розвивали фотографію, а під час Другої світової фоторепортажі стали одним із ключових історичних свідчень поряд із текстилем, живописом та іншими формами мистецтва. Бажання творити там, де життя зникає, — це людська природа, що тяжіє до відродження.

Сьогодні ми бачимо, як в Україні безліч людей шукають себе в музиці, фотографії, живописі та скульптурі. Розвиток креативної індустрії та відвідування музеїв не лише здатні залучати іноземні інвестиції, а й мають значення для психологічного та соціального добробуту. Дослідження пов’язують залученість до мистецтва зі зниженням стресу, покращенням емоційного стану та окремих фізіологічних показників, пов’язаних із запальними процесами в організмі. Дивлячись на цей «мистецький тренд» із такого боку, ми не просто створюємо — ми лікуємося так, як тільки можемо.
Краса не має виправдовувати себе. Протягом усієї історії людства війна блукала Землею. І протягом усієї історії людства люди намагалися знайти радість у натхненні та творчості, закриваючи шрами розписними полотнами. Саме таким чином мистецтво та краса, далекі від фронтових історій, насамперед свідчать не про байдужість, а про тонке та елегантне бажання жити.










