Сьогодні, 7 жовтня, у Переяславі в останню земну дорогу провели військовослужбовця Юрія Васька. Життя Захисника обірвалося внаслідок важких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання на фронті. Йому назавжди 51 рік.

Юрій Володимирович Васько народився 17 вересня 1975 року в Переяславі, закінчив місцеву школу №3. У мирний час працював водієм рейсового автобуса «Переяслав – Київ». До лав Збройних Сил України чоловік долучився 7 грудня 2022 року. Служив на посаді заступника командира бойової машини – навідника-оператора механізованого батальйону військової частини А1962.

11 вересня 2026 року під час несення служби поблизу населеного пункту Ярова, що у Краматорському районі на Донеччині, Юрій зазнав тяжких поранень. Внаслідок удару ворожого БпЛА воїн отримав серйозну вибухову травму. Понад два тижні лікарі боролися за його життя, але 30 вересня серце Героя зупинилося.

У пам’яті рідних і друзів Юрій назавжди залишиться світлою, життєрадісною та щирою людиною.

«Це була дуже весела та доброзичлива людина. Ми жили по сусідству, його дитинство пройшло на лузі біля Трубежа. Для всіх нас це величезна втрата», – згадує сусід родини.

Без люблячого чоловіка та турботливого батька залишилися дружина Катерина й дві доньки – Вікторія та Ярина. Також у захисника залишився старший брат Олександр.

Чин відспівування воїна відбувся у Храмі Воскресіння Христового. До спільної молитви за упокій душі Героя долучилися рідні, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі містяни.

Під час проповіді священник ПЦУ Іван Бобітко звернувся до присутніх, наголосивши на надзвичайно високій ціні української свободи:

«Сьогодні ми стоїмо на боці правди та захищаємо не лише свою землю, а й увесь цивілізований світ, віддаючи найкращих. Ціна свободи є надзвичайно тяжкою і несе за собою непоправні втрати. Але ми молимося, щоб ці жертви не були даремними. Наша свята земля окроплена кров’ю мучеників і героїв, і ми маємо гідно нести пам’ять про них у своїх серцях, бути гідними нащадками свого народу. Низький уклін родині, яка понесла цю втрату. Пам’ять про Юрія та слава всіх Захисників надихатимуть нас на подальшу боротьбу, яка неодмінно увінчається перемогою та справедливим миром».

Після заупокійної літургії рідне місто віддало останню шану своєму Захиснику: траурний кортеж проліг центральною площею та вулицями Переяслава. Свій останній спочинок Юрій Васько знайшов на Ярмарковому кладовищі, де його віддали землі з найвищими військовими почестями. Вічна шана, світла пам’ять і доземний уклін Герою!