Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені

На виконання ст.43 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (Далі – Наказ №60), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі – податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

–                     на поточний рахунок платника податків в установі банку;

–                     на єдиний рахунок (у разі його використання);

–                     на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Заява подається до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Заява може бути подана в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету в режимі «Ведення звітності» за ідентифікатором форми F/J 1302002 або в режимі «Листування з ДПС» з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

При створенні заяви в режимі «Ведення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами «рік», «період», «тип форми», зокрема «F/J13 Запити». З переліку запитів обирає необхідну форму заяви                               (F/J 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані заповнюються автоматично.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Для цього у вкладці «Додатки» потрібно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.

В подальшому, для уточнення реквізитів рахунків пропонуємо скористатись модернізованим електронним сервісом «Електронний кабінет платника», розміщеному на офіційному веб-порталі ДПС України http://cabinet.tax.gov.ua.

 Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1056241.html

   Коли юридична особа може втратити статус платника єдиного податку четвертої групи?

 Головне управління ДПС у Київській області наголошує, що реєстрація платника єдиного податку є безстроковою. Водночас Податковий кодекс України визначає випадки, коли контролюючий орган може анулювати таку реєстрацію та виключити юридичну особу з Реєстру платників єдиного податку.

Для платників єдиного податку четвертої групи підставами для анулювання реєстрації, зокрема, є:

•         подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів. У такому разі реєстрація анулюється в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву;
•         припинення юридичної особи, крім перетворення. Реєстрація анулюється в день отримання контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про державну реєстрацію припинення;
•         зменшення у податковому (звітному) році частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи до рівня менш як 75 відсотків;
•         неподання податкової звітності, передбаченої для платників єдиного податку четвертої групи;
•         наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції». Для платників четвертої групи реєстрація анулюється в останній день кварталу, в якому прийнято відповідне рішення.

Такі підстави визначені пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.

Окремі наслідки передбачені, якщо під час виїзної документальної перевірки контролюючий орган встановить, що платник єдиного податку четвертої групи не відповідав установленим ПКУ вимогам у поточному податковому (звітному) році або попередніх періодах.

У такому випадку за відповідні періоди платнику нараховуються податки та збори, від сплати яких він був звільнений як платник єдиного податку четвертої групи, а також передбачені законодавством штрафні санкції.

Крім того, такий платник зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного місяця після місяця, в якому встановлено порушення. Це передбачено пунктом 299.11 статті 299 ПКУ.

Отже, для збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи юридичній особі важливо дотримуватися встановлених для цієї групи критеріїв та своєчасно подавати передбачену законодавством податкову звітність.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1056235.html

 

Жестова мова у ЦОП: податкові послуги без комунікаційних бар’єрів

Податкова служба Київщини  нагадує платникам, що в Центрах обслуговування платників передбачена можливість скористатися перекладом жестовою мовою для людей з порушеннями слуху.
 Послуга допомагає забезпечити комунікацію між відвідувачем та фахівцем податкової. За допомогою перекладача жестової мови платник може поставити запитання, отримати роз’яснення, уточнити порядок подання документів або отримання адміністративної послуги.
 Як це працює? Під час звернення до ЦОП відвідувач повідомляє про потребу в перекладі жестовою мовою. Фахівець допомагає організувати комунікацію з перекладачем, після чого консультація відбувається у зручному для людини форматі.
 Такий сервіс особливо важливий у питаннях, де значення мають деталі: строки, документи, порядок дій, податкові зобов’язання. Можливість отримати пояснення жестовою мовою допомагає людині самостійно вирішувати необхідні питання та повноцінно користуватися послугами податкової служби.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1056245.html

 
 На 6 млрд гривень зросли надходження до місцевих бюджетів Київщини

«За дев’ять місяців приріст становив 23,9%, або 6 млрд гривень. Водночас для нас важливо оцінювати динаміку бюджетоформуючих платежів та їхню частку в загальних надходженнях. Саме такий аналіз дає розуміння, за рахунок яких джерел формується фінансовий ресурс громад і як змінюється його структура», – зауважив Олександр Двірко.

Загалом за січень–вересень 2026 року місцеві бюджети Київщини отримали 30,9 млрд грн податкових надходжень. Позитивна динаміка збереглася й у вересні. Протягом місяця платники спрямували до місцевих бюджетів 3,1 млрд грн, що на 21,4%, або на 0,6 млрд грн, більше, ніж у вересні 2025 року.

Основу доходів місцевих бюджетів формують бюджетоформуючі платежі, пов’язані з доходами громадян, підприємницькою діяльністю, майном та використанням земельних ресурсів. Їхню структуру та динаміку за дев’ять місяців розкриємо в наступних матеріалах окремо за кожним із ключових податків.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1056489.html