Від 2014 року Україна втрачає найцінніше — цвіт своєї нації. Найкращі сини й доньки України віддають життя, здоров’я та власне майбутнє заради захисту Батьківщини, її свободи й права на існування.

Сьогодні десятки тисяч українців вважаються зниклими безвісти, тисячі наших Захисників і Захисниць перебувають у російському полоні, а численні родини роками живуть у болісній невизначеності, не знаючи, де їхні рідні та що з ними сталося. Це реалії війни, яку Україна веде за своє право бути вільною.

Наші Захисники йшли на фронт добровольцями, не питаючи, хто має це зробити замість них. У кожного був свій страх, своя родина, свої мрії. Але вони робили вибір на користь України. І багато хто з них повторював одну просту фразу: «Хто, як не я?»

Сьогодні цю відповідальність продовжують нести їхні родини. Вони чекають, шукають, звертаються до державних органів та міжнародних організацій, привертають увагу суспільства й не дозволяють забути про тих, чия доля досі залишається невідомою.

До цієї важливої роботи долучаються і переяславчанки — жінки, чиї рідні зникли безвісти або перебувають у полоні. Вони об’єднуються, підтримують одна одну, беруть участь у громадських ініціативах та заходах, спрямованих на пошук і повернення Захисників, а також на захист прав родин.

Їхня боротьба — це не лише особиста історія очікування. Це щоденне нагадування суспільству й світові: за кожною цифрою статистики стоїть конкретна людина, її родина, її життя та нездійснені мрії.

Ми чекаємо, шукаємо, говоримо та боремося за кожного, хто зник безвісти, за кожного, хто перебуває в полоні, і за право кожної родини знати правду про долю своєї найдорожчої людини.

Саме тому Громадська організація «ЖІНКИ РОДУ» проводить захід, присвячений Міжнародному дню зниклих безвісти, щоб привернути увагу українського суспільства та міжнародної спільноти до проблеми зниклих безвісти, підтримати родини та ще раз наголосити:

зниклі безвісти — не зниклі з нашої пам’яті.

Ми не дозволимо, щоб їхні імена розчинилися у статистиці. Не дозволимо забути їхній подвиг, їхні родини та їхнє право на правду.

Переяславчанки разом із тисячами українських жінок продовжують цю боротьбу — тиху, наполегливу, щоденну. З вірою, що кожного Захисника потрібно знайти, повернути та назвати його ім’я.

Захід організовано Громадською організацією «ЖІНКИ РОДУ» за фінансової підтримки Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ).