Під час зустрічі говорили про історію створення рукопису, його мовні та мистецькі особливості, а також про особливий переяславський контекст цієї пам’ятки.

Пересопницьке Євангеліє створювалося у 1556–1561 роках — спочатку в монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці в Двірцях, а завершено було в Пересопницькому монастирі на Волині. Із самого тексту рукопису відомо, що над цією грандіозною працею працювали два ченці — протопоп Михайло Васильович Саноцький та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій.

Про процес створення Євангелія та особливості мови, якою воно написане, розповіла в.о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав», доктор філологічних наук, професор Марина Іванівна Навальна.

Пересопницьке Євангеліє і Переяслав

Історія цієї святині нерозривно пов’язана з Переяславом.

У 1701 році гетьман Іван Мазепа подарував Пересопницьке Євангеліє Переяславському Вознесенському собору, після чого рукопис зберігався у бібліотеці Переяславського колегіуму.

Саме в Переяславі у 1837 році видатний філолог та історик Осип Бодянський одним із перших ґрунтовно звернувся до пам’ятки, дослідив її та сприяв введенню Пересопницького Євангелія до наукового обігу.

Зі святинею був знайомий і Тарас Шевченко під час перебування на Переяславщині. Про це свідчать його записи, які залишилися важливим свідченням історії рукопису.

У 1862 році, після переведення духовної семінарії з Переяслава до Полтави, Пересопницьке Євангеліє було перевезене туди. Проте пам’ять про його переяславський період назавжди залишилася важливою сторінкою історії міста.

Сьогодні ця спадщина знову присутня в культурному просторі Переяслава. Факсимільне видання Пересопницького Євангелія та дослідницькі праці про святиню представлені в Меморіальному музеї Г.С. Сковороди, музеї Заповіту Т.Г. Шевченка, куточку державності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, та в кабінеті міського голови В’ячеслава Саулка.

Ініціатором традиції складання президентської присяги на Пересопницькому Євангелії був Роман Лубківський — український письменник, дипломат і громадсько-політичний діяч. Саме він запропонував використати давню українську святиню під час інавгурації Президента незалежної України.

У сьогоднішній зустрічі взяли участь міський голова В’ячеслав Саулко, Іван Заєць — народний депутат України кількох скликань, Наталія Юхименко — заступник завідувача кафедри філософії і соціальної антропології, керівник навчально-наукового центру сковородинознавства Університету Григорія Сковороди в Переяславі та Тарас Нагайко — завідувач науково – дослідного відділу краєзнавства НІЕЗ «Переяслав».

Щиро дякуємо всім учасникам та гостям зустрічі за змістовну розмову, цікаві дослідження та спільне прагнення зберігати й популяризувати українську культурну спадщину.

Анна Глоба