35 років тому Україна зробила свій історичний вибір — проголосила незалежність. Сьогодні, коли ми відзначаємо 35-ту річницю Незалежності, ці слова звучать особливо сильно. Адже тепер кожен українець знає справжню ціну свободи. За право жити у власній державі, говорити рідною мовою, самим визначати своє майбутнє сьогодні воюють наші захисники.
Для мене, як міського голови, Незалежність — це не лише державне свято. Це щоденна відповідальність перед людьми, які живуть у нашій громаді, і перед тими, хто зараз захищає Україну.
Переяслав — місто, де історія держави відчувається особливо
Переяслав — місто з тисячолітньою історією. Місто, яке формувалося ще в часи Київської Русі та було одним із важливих політичних, культурних і духовних центрів українських земель.
Для Переяслава тема української державності ніколи не була абстрактною. Наша земля пам’ятає княжу добу, Переяславське князівство, давні політичні традиції та події, які протягом століть впливали на формування української історії.
Саме тому тут особливо гостро відчуваєш, наскільки важливо берегти свою державу, свою землю, свою історію та пам’ять.
Переяслав має особливе місце і в історії українського державотворення. Назва нашого міста назавжди увійшла в історичну пам’ять України. І хоча різні історичні події потрібно оцінювати в контексті свого часу, для нас важливо інше: Переяславщина протягом століть була простором, де вирішувалися питання політичного майбутнього українських земель.
Сьогодні ми маємо можливість дивитися на цю історію з позиції незалежної Української держави. І наше покоління отримало, можливо, найважливіше завдання — не просто пам’ятати історію, а зробити так, щоб наступні покоління жили у вільній, сильній та незалежній Україні.
Але сьогодні наша історія пишеться не лише в музеях чи підручниках.
Вона твориться на фронті.
Найважливіше завдання — підтримувати захисників
Від перших днів повномасштабного вторгнення Переяславська громада допомагає Силам оборони України.
У 2025 році з міського бюджету на підтримку війська було спрямовано понад 19,5 мільйона гривень. Кошти використовувалися на матеріально-технічне забезпечення, закупівлю безпілотників, засобів РЕБ та іншого необхідного обладнання.
Цього року ця робота продовжується.
Лише з початку 2026 року для потреб територіальної оборони було виділено понад 9 мільйонів гривень. За ці кошти придбали автомобіль Пікап, ноутбуки для управління дронами, квадрокоптери, батареї, антени, ретранслятори, бінокуляри, зарядні станції, паливно-мастильні матеріали та матеріали для фортифікацій.
Загалом станом на серпень громада спрямувала на потреби Сил оборони понад 12 мільйонів гривень.
На прохання наших захисників я придбав і передав прикордонникам загону оперативного реагування «Дозор» квадроцикл.
Військові потребували цієї техніки для виконання бойових завдань.
Для мене це не питання політики.
Це питання совісті.
Коли військові звертаються по допомогу, ми повинні шукати можливість її надати.
Громада — це не тільки бюджет
Війна показала нам дуже просту істину: сила України починається з людей.
З тих, хто плете маскувальні сітки.
З тих, хто збирає кошти.
З тих, хто передає на фронт автомобілі та обладнання.
З медиків, волонтерів, освітян, підприємців.
З кожної родини, яка чекає свого захисника додому.
Саме тому наше завдання як місцевої влади — не просто ухвалювати рішення та працювати з бюджетом.
Ми повинні бути поруч із людьми.
Підтримувати військових та ветеранів.
Допомагати родинам загиблих і зниклих безвісти.
Піклуватися про внутрішньо переміщених осіб.
Забезпечувати роботу лікарень, шкіл, комунальних підприємств і критичної інфраструктури.
Бо стійкість держави складається зі стійкості кожної громади.
І сьогодні Переяславська громада — це частина великого українського фронту. Не лише там, де лунають постріли, а й тут, де люди працюють, навчаються, лікують, будують, волонтерять і підтримують військо.
Переяслав має вистояти
Ми повинні думати не лише про сьогодні.
Війна навчила нас бути готовими до найскладніших сценаріїв. Саме тому громада працює над енергетичною стійкістю. Ми плануємо розвиток власної генерації, закупівлю когенераційних установок та сонячних панелей, щоб критична інфраструктура могла працювати навіть за умов можливих відключень електроенергії.
Це також частина нашої боротьби.
Адже ворог хоче не тільки захопити території. Він хоче зламати нашу здатність нормально жити, працювати, виховувати дітей і планувати майбутнє.
Ми не маємо дозволити йому цього.
Переяслав повинен жити.
Повинні працювати місцеві підприємства.
Мають працювати усі школи та лікарні.
Молодь повинна мати можливість навчатися і розвиватися.
Наші діти повинні бачити майбутнє у своєму місті та своїй країні.
І саме тому сьогодні розвиток громади — це також внесок у перемогу.
Після перемоги роботи буде не менше
Я переконаний, що Україна переможе.
Але після перемоги на нас чекає величезна робота.
Потрібно буде відновлювати зруйноване, повертати людей, підтримувати ветеранів, створювати нові робочі місця, розвивати громади.
Потрібно буде відбудовувати не тільки дороги, будинки чи підприємства.
Потрібно буде відновлювати довіру.
Довіру людей до держави.
Довіру ветеранів до суспільства.
Довіру інвесторів до України.
І тут кожна громада матиме свою відповідальність.
Переяславщина має всі можливості для розвитку. У нас є сильні люди, підприємці, аграрії, освітяни, медики, культура і величезна історична спадщина.
Наше завдання — використати цей потенціал.
І я переконаний: наше історичне минуле має стати не лише предметом гордості, а й ресурсом для майбутнього. Переяслав може і повинен бути містом, яке поєднує свою тисячолітню історію з сучасною європейською Україною — відкритою, демократичною, сильною та самодостатньою.
35 років Незалежності — це лише один етап нашої історії
Ми не знаємо, якою буде Україна через 35 років.
Але можемо зробити все, щоб вона була сильною.
Я хочу бачити Україну державою, де закон однаковий для всіх.
Державою, де молодь хоче жити й працювати.
Державою, де ветерани отримують належну підтримку.
Державою, де громади мають можливість розвиватися.
Державою, якою пишаються наші діти.
І я хочу, щоб Переяслав залишався містом, у якому хочеться жити, працювати, створювати родини та будувати майбутнє.
Містом, яке пам’ятає свою історію, але впевнено дивиться вперед.
Містом, яке своєю працею доводить: українська незалежність — це не лише слова в Конституції. Це щоденна праця кожного з нас.
Сьогодні ми особливо добре розуміємо: Незалежність не дається раз і назавжди.
Її потрібно захищати.
Її потрібно зміцнювати.
Її потрібно наповнювати конкретними справами.
Наші військові роблять це на фронті.
А ми повинні робити все можливе у своїх громадах.
Тому в цей День Незалежності я хочу сказати найголовніше — дякую нашим захисникам і захисницям.
Дякую кожному, хто бореться.
Дякую кожному, хто допомагає.
Дякую кожному, хто працює заради України.
Дякую родинам, які чекають своїх Героїв.
Саме завдяки вам Україна вистояла.
І саме разом ми побудуємо країну, за яку сьогодні борються наші воїни.
З 35-річчям Незалежності, Україно!
Переяславщина була, є і буде частиною сильної, вільної та незалежної України.
Наша історія — це наша пам’ять.
Наша Незалежність — це наша відповідальність.
А наше майбутнє — у наших руках.
