2019 рік був насиченим на події в оборонному секторі. Після зміни влади повністю оновилось командування збройних сил, змінилась тактика ведення війни і підхід до зміцнення оборонної сфери. Разом із стратегічними рішеннями, змінювалось життя звичайних бійців. Про великі та щоденні перетворення за останній рік дізнавались наші експерти.

Зміна командування і стандарти НАТО

Оборона держави – сфера, де президент України має ключові повноваження. Тож найперше на посаді глави держави Володимир Зеленський прийняв командування Збройними силами України. Одним із перших рішень президента стало призначення начальником Генштабу ЗСУ Руслана Хомчака, а вже нова Верховна Рада призначила на посаду міністра оборони України Андрія Загороднюка.

Крім кадрових призначень, зміни торкнулись структури військового управління. Задля досягнення сумісності з НАТО було вирішено розмежувати посади головнокомандувача ЗСУ та начальника Генерального штабу, а до кінця наступного року – повноваження всіх органів військового управління.

За словами першого заступника начальника Генштабу ЗСУ Ігоря Колесника, суть реформи полягає у чіткому поділі повноважень між органами військового управління, які займаються розвитком, підготовкою і забезпеченням Збройних сил, та тими, які здійснюють застосування військ.

«За принципами країн НАТО оборонне відомство як орган центральної влади має здійснювати демократичний цивільний контроль над Збройними силами, ресурсне забезпечення армії, а також визначати оборонну політику, а Генеральний штаб – реалізовувати її», –  пояснює Колесник.

Ще одним кроком до стандартів НАТО став закон про зміни в назвах військових звань. Документ, підписаний президентом 29 листопада, вводить нові звання для сержантського та старшинського складу. Він скасовує військові звання «прапорщик», «мічман» і вводить звання «рекрут», «штаб-сержант», «майстер-сержант» і «головний майстер-сержант». З’являються також звання «головний сержант батальйону», «головний сержант бригади». Слово «полк» у званнях змінюється на «бригаду».

За словами експертів, закон дозволяє нарешті відмовитись від застарілих радянських назв і сприяє переходу ЗСУ на професійну основу за зразком армії європейського зразка.

«В Україні нарешті ліквідовано інститут прапорщиків, той рудимент, який дістався як спадщина від Радянського Союзу. На сьогодні ухвалений закон, відповідно до якого реформована система сержантських звань у ЗСУ, що дає нам впевненість у тому, що ми рухаємося в правильному напрямі, оскільки неодноразово наші політики, вище військово-політичне керівництво, заявляли, що Україна в період до 2020 року має повністю перейти на стандарти НАТО. Реформа сержантських звань – одна зі складових в контексті реформування ЗСУ за стандартами та нормами, прийнятими в країнах, які входять до складу Північноатлантичного альянсу», – впевнений військовий експерт Владислав Селезньов.

Зарплати і озброєння

У держбюджеті на 2019 рік видатки на виплати українським військовим складали майже 50 мільярдів гривен. Тож підвищення виплат відбувалось у плановому порядку  впродовж всього 2019 року. Виплату військовослужбовцям, які перебувають на лінії бойового зіткнення збільшили на 5 тисяч гривень, тобто до 17 тисяч гривень. Усім іншим військовим зарплату збільшили на 1 тисячу гривень.

Забезпечення військовослужбовця-контрактника, який залучений до участі в Операції об’єднаних сил, на першій лінії тепер може складати понад 27 тисяч гривень. Зарплати командира взводу на першій лінії – понад 31 тисячу гривень. Загалом цього року Міноборони підвищило зарплати військовослужбовцям на 30%.

Так само планово цього року продовжували оновлювати озброєння і військову техніку для ЗСУ. Серед великих новітніх розробок українська армія отримала одразу кілька модернізованих гелікоптерів РЕБ, партію з 40 спеціальних броньованих автомобілів та перші 100 серійних ракет «Вільха».

«Цього року в українську армію почали надходити перші серійні ракети «Вільха» і в січні 2020 очікуються подальші поставки. Також для потреб важкої артилерії у вітчизняного виробника закуплені 152-мм снаряди під наявні запаси пороху, а «Укроборонпром» найближчим часом організує серійне виробництво модернізованих реактивних систем залпового вогню «Верба», яка пройшла всі необхідні випробування і взята на озброєння», – зауважує представник Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони Владислав Шостак.

До кінця 2019 року до ЗСУ має надійти приблизно 2800 одиниць озброєння і військової техніки. З них 1300 – ракетно-артилерійського озброєння, 100 автомобілів, 80 бронетанкових зразків.

Розведення сил

Разом із посиленням оборонного потенціалу збройні сили почали готуватись до розведення сил на лінії зіткнення. Протягом року президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що його мета – припинення вогню по всій лінії фронту. Попри те, що відведення сил неодноразово зривалось бойовиками, а Україною прокотилась хвиля акцій протесту, процес розпочався.

У кінці червня цього року були розведені війська  у Станиці Луганській, а 29 жовтня розведення відбулось в районі Золотого. У третій точці, біля Петрівського, розведення особового складу, озброєння та військової техніки завершилось 11 листопада.

«Попри складну ситуацію, ми здійснили розведення поблизу Золотого. Зробили все в терміни й безпечно. За це ми вдячні всім: і військовим, і ОБСЄ, і всім, хто допомагав», –зауважив Зеленський.

За словами глави держави, він особисто відвідує місця, де заплановане розведення військ. Кожна зі сторін зобов’язалася відвести особовий склад на кілометр від передової. Це має стати кроком для початку відведення військ уздовж всієї лінії розмежування.

«Коли ми кажемо про розведення сторін, то якраз воно призначено для того, щоб бойові дії припинилися. Ідея полягає в тому, що зараз сторони знаходяться настільки близько, що можна використовувати будь-яку зброю. Ідея полягає в тому, щоб розвести сторони, щоб не можна було використовувати напряму стрілецьке і важке озброєння. Після цього бойові дії припиняються», – зазначає експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

У Міноборони зауважують, що мирний процес є можливим тільки паралельно зі зміцненням обороноздатності країни на усіх напрямках, зміною структури ЗСУ та приведення армії у відповідність до стандартів НАТО. Власне, всі ці безпекові пріоритети залишаться на порядку денному наступного року. У 2020-му  на оборону і безпеку планують витратити 5,45% ВВП або 245,8 мільярда гривень, що є найбільшою сумою за роки незалежності України.