Від’ємне значення ПДВ і податковий борг: що важливо знати платнику

Платники ПДВ нерідко стикаються із ситуацією, коли за результатами звітного періоду формується від’ємне значення ПДВ, а водночас в інтегрованій картці платника обліковується податковий борг. У такому випадку виникає запитання: чи можна спрямувати від’ємне значення на погашення податкового боргу та чи звільняє це від відповідальності за несвоєчасну сплату податку?

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Якщо за результатами розрахунку виникає від’ємне значення, така сума може бути використана, зокрема, для зменшення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні періоди. Таке право передбачене пунктом 200.4 статті 200 ПКУ. При цьому зарахування здійснюється лише в межах реєстраційної суми, визначеної відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ.

Сума від’ємного значення, яка спрямовується на погашення податкового боргу, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.

Водночас платникам слід враховувати важливий нюанс. Якщо узгоджене податкове зобов’язання не було сплачено у строки, визначені пунктом 203.2 статті 203 ПКУ, воно набуває статусу податкового боргу. Подальше погашення такого боргу за рахунок від’ємного значення ПДВ не скасовує факту порушення строків сплати.

Крім того, згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПКУ погашення податкового боргу здійснюється у порядку черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У першу чергу кошти спрямовуються на погашення основного податкового зобов’язання, потім штрафних санкцій і лише після цього – пені.

За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання передбачена відповідальність відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПКУ. Тому навіть якщо податковий борг у подальшому буде погашено за рахунок від’ємного значення ПДВ, штрафні санкції можуть бути застосовані.

Отже, від’ємне значення ПДВ може бути ефективним інструментом для зменшення податкового боргу, однак воно не звільняє платника від відповідальності за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань. Саме тому важливо своєчасно контролювати розрахунки з бюджетом та враховувати податкові наслідки кожної операції.

Матеріали за посиланням   https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1025629.html 

 

Чи можна провести звірку після отримання ППР (податкового повідомлення-рішення)?

  Так. Саме після отримання податкового повідомлення-рішення громадяни найчастіше звертаються для уточнення нарахованих сум.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до пп. 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник має право звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів житлової та нежитлової нерухомості;

– розміру загальної площі об’єктів;

– права на користування пільгою;

– розміру ставки податку;

– суми нарахованого податку.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку та надсилає нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє ППР вважається скасованим.

Коли варто звертатися за звіркою?

ПКУ не встановлює граничного строку для подання заяви про проведення звірки.

Водночас слід враховувати, що відповідно до пп. 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ фізична особа повинна сплатити податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Тому звернутися за звіркою доцільно до закінчення цього строку, щоб уникнути можливого виникнення податкового боргу та застосування штрафних санкцій.

Як провести звірку даних?

Для проведення звірки необхідно підготувати документи, що підтверджують право власності на нерухомість, та звернутися до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.

Подати заяву можна:

– через Електронний кабінет платника;

– поштовим відправленням з описом вкладення;

– особисто через Центр обслуговування платників.

Під час звірки можна перевірити:

– перелік об’єктів нерухомого майна та частки у праві власності;

– загальну площу об’єктів;

– наявність права на пільгу;

– правильність застосованої ставки;

– коректність розрахованої суми податку.

У разі підтвердження розбіжностей контролюючий орган проводить перерахунок та формує нове ППР.

На що ще звернути увагу?

Власникам нерухомості варто пам’ятати, що відповідно до пп. 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ пільга щодо неоподатковуваної площі не застосовується до об’єктів нерухомості, які використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема передаються в оренду, лізинг, позичку або використовуються у підприємницькій діяльності.

Крім того, перевірити наявність нарахованого податку можна самостійно через меню «ЕК для громадян» в Електронному кабінеті або в мобільному застосунку «Моя податкова», не очікуючи отримання паперового листа.

Матеріали за посиланням:  https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1025634.html

 

Цифрові сервіси як основа безбар’єрності

Важливим напрямом безбар’єрності у податковій службі Київщини є розвиток електронних сервісів. Вони дозволяють отримувати більшість послуг дистанційно — без відвідування установ.

Електронний кабінет платника, мобільні рішення та онлайн-звернення дають можливість подавати звітність, отримувати інформацію про податкові зобов’язання та комунікувати з податковими органами у будь-який зручний час.

Цифровізація значно спрощує взаємодію з податковою службою, економить час і робить послуги доступними незалежно від місця перебування людини.

Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1025635.html