Володимира Александрова з Переяслава відзначили орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Він зазнав поранення та вирвався з російського полону.

Солдата ЗСУ Володимира Александрова з Переяслава відзначили орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Відповідний Указ Президент підписав у четверту річницю повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2026 року. Про це 1 липня у Facebook повідомила сестра захисника Людмила Корж-Александрова, передає Інформатор.

Нагороду особисто передала військова медикиня Оксана, яка задля цієї місії подолала шлях “із самого пекла”. Вона прибула до Переяславської БЛІЛ.

У січні цього року Володимир Александров вирвався із ворожого полону та водночас переконав двох росіян скласти зброю та здатись у полон українським військовим.

“Ця нагорода – не просто знак пошани. Вона є символом незламності, відваги, сили духу та любові до України. За нею стоять важкі випробування, біль, небезпека, безсонні ночі й готовність захищати інших ціною власного здоров’я. Ми безмежно пишаємося тим, що маємо такого брата, сина. Для нас ти – справжній Герой не через орден, а через свої вчинки, честь, мужність і велике серце. Ти довів, що справжня сила – це не лише вміння боротися, а й здатність вистояти, не зламатися та зберегти людяність”, – написала сестра воїна Людмила Корж-Александрова.

Для довідки. Орден “За мужність” ІІІ ступеня – це державна нагорода України, яка вручається військовослужбовцям, правоохоронцям та цивільним громадянам за особисту мужність і героїзм, виявлені під час рятування людей, ліквідації надзвичайних ситуацій, боротьби зі злочинністю або виконання службового та громадянського обов’язку. Відзнака надається за героїчні вчинки в умовах, пов’язаних з ризиком для життя (зокрема, під час бойових дій).

ЩО СТАЛОСЯ наприкінці січня 2026 РОКУ?

23 січня біля Костянтинівки двоє військовослужбовців 5-го батальйону 112-ї ОБр ТрО Ігор Максимчук на псевдо “Хміль” та Володимир Александров “Позитив” виходили до точки по посилки, але потрапили в засідку. Молодший сержант і командир міномета “Хміль” рухався попереду підрозділу та першим вступив у бій. Унаслідок зіткнення він отримав кульове поранення в груди, а його побратима із позивним “Позитив” поранили в ногу, через що він втратив змогу пересуватися самостійно.

Окупанти затягнули обох поранених у будинок. Згодом, дізнавшись про українську позицію поруч, перетягнули “Позитива” до неї та змусили вийти на зв’язок з командуванням по рації і повідомити, що він важко поранений внаслідок удару FPV та не може рухатись. Після цього зв’язок з “Позитивом” зник на дві доби.

У ці дні командування батальйону планувало операцію з евакуації і продовжувало скидати посилки та медикаменти, вважаючи, що обидва бійці залишаються пораненими на позиції. 24 січня до місця вийшла піхотна група з двох осіб для перевірки. Біля укриття вони почули російську мову і позивні противника. Усвідомлюючи чисельну перевагу ворога, бійці не вступили в контакт та відійшли. Після цього сили батальйону завдали по позиції вогневого ураження FPV-дронами.

Увечері того ж дня “Позитив” вийшов на зв’язок. Він повідомив, що після удару двоє окупантів утекли, ще двоє залишилися пораненими, один із них не міг пересуватись. У цей момент “Позитиву” вдалося переконати двох російських військових здатися в полон і разом готуватися до виходу на евакуацію. У ніч на 29 січня до проміжної точки висунули запасний НРК “Тарган 3К”, а вранці стартував основний комплекс “РИСЬ PRO” разом із евакуаційною групою з чотирьох військовослужбовців 5-го батальйону, оснащений ношами, теплим одягом, їжею та медикаментами.

Після прибуття на позицію “Позитив” разом із двома полоненими розпочав вихід, однак евакуаційну групу виявив противник і по них почали працювати дрони та артилерія. Унаслідок прямого влучання в НРК один із полонених загинув, а “Позитив” і другий полонений сховалися в сусідній будівлі, яку згодом зруйнував артобстріл, – обох засипало в підвалі. Евакуаційну групу змусили розосередитися, а операцію 30 січня призупинили через погодні умови, сприятливі для ворожих БпЛА.

Уже 31 січня, скориставшись туманом, двоє піхотинців за допомогою резервного НРК “Тарган 3К” дістали поранених з-під завалів і вивезли їх до безпечнішої зони, звідки їх забрала медична евакуація. Операцію провели завдяки злагодженій роботі команди 5-го батальйону 112-ї окремої бригади Сил ТрО із понад 30 людей: операторів БПЛА, НРК, медиків, техніків, розвідників 3-го батальйону 112 ОБр ТрО, евакуаційної групи та тих, хто взяв на себе відповідальність за планування місії.

Згодом Володимиру Александрову провели операцію. У нього була роздроблена тазова кістка та пошкоджений суглоб. Зараз він проходить лікування та реабілітацію.