29 жовтня в місті Переяславі відбулися заходи з нагоди 75-ї річниці звільнення України від фашистських загарбників.

Тут  збираються  учасники  проекту «Служба медико-соціальної допомоги на дому, організація зустрічей та дозвілля жертв націонал-соціалізму у Переяславі – Хмельницькому», волонтери  клубу «Пам’ять серця», представники учнівського та педагогічного колективів школи, установ та організацій, професори та студенти Університету Магдебург-Стендаль (Німеччина), які перебувають у Переяславі в рамках програми «Музика та її можливості для людей з обмеженими можливостями», члени «Української спілки в’язнів – жертв нацизму»  із тринадцяти областей України та міста Києва.  До учасників заходу приєднується міський голова Тарас Костін та його заступник Валентина Губенко.

Мітинг розпочинає голова клубу «Пам’ять серця» Анелія Ковальська. Звучить мелодія, яка набирає звучання над містом і торкається струнами пам’яті  серця  присутніх. Історія школи  років Другої світової війни вирізняється особливими сторінками. В роки війни це був пункт збору і відправки  жителів міста та району на примусові роботи до Німеччини. Про це засвідчує Меморіальна дошка на стіні школи. Про це шумить вітами «Сад Пам’яті».

Звертаючись до учасників зібрання, міський  голова Тарас Костін зазначив, що в місті проводиться велика робота щодо збереження історичної пам’яті, впровадження міжнародних молодіжних проектів. Він привітав німецьку молодь на переяславській землі, а представникам старшого покоління побажав міцного здоров’я і ще довго бути в строю, передавати молоді свій безцінний життєвий досвід.

Від імені «Української спілки в’язнів – жертв нацизму» виступив її голова Маркіян Демидов. Він сказав: «Жертви нацистських переслідувань прибули у Переяслав  в рамках програми  «Культура пам’яті в діалозі поколінь». Головна ціль нашої програми – вшанування і увіковічнення  пам’яті  жертв нацистських переслідувань, жертв війни. Ми сьогодні відвідаємо музей – діораму «Битва за Дніпро», вшануємо пам’ять жертв війни покладанням квітів і хвилиною мовчання біля пам’ятників і пам’ятних дошок  жертвам нацизму, на  Меморіальному кургані Слави, в Бабиному Яру, покладемо  квіти до пам’ятника загиблим учасникам АТО».

М.Демидов щиро подякував міському голові Тарасу Костіну, заступнику  міського голови Валентині Губенко, голові клубу «Пам’ять серця» Анелії Ковальській за надану допомогу їхній організації  у перебуванні в Переяславі. Він також подякував педагогічному колективу школи та молоді за турботу і підтримку жертв нацизму.

На заході також виступила директор школи Валентина Дем’яненко та учениця школи Соломія Радевич.

Хвилюючими стали хвилини, коли молодь з Німеччина та України чистила «Камені спотикання» (Камені пам’яті) Єфросинії Пасацькій та Тетяні Трохименко. Молоді  дівчата були відправлені  примусово на роботи до фашистської Німеччини. Працювали в місті Хемніц на фабриці, а коли захворіли – їх було спалено. До «Каменів спотикання» дівчатам  були покладені живі квіти.

Потім усі перейшли в Сад Пам’яті, щоб вшанувати жертв нацизму та посадити нові саджанці. Два покоління – покоління сьогодення  і  покоління війни – разом поклали квіти до пам’ятного знаку. Тут також вони перегорнули сторінки книги «Діти війни» («Кіnder des Krieges»). Це спогади  очевидців з України та  Німеччини. Книга  видана двома мовами за фінансової підтримки Німецького фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» та Центру політичної освіти землі Саксонія – Ангальт.

Від імені німецької делегації до усіх присутніх звернулася студентка Майя Барч. «Ми, професори та студенти Університету Магдебург-Стендаль надзвичайно вдячні за те, що знаходимося сьогодні на цьому  місці. Для нас за честь саджати дерева для майбутніх поколінь тут, у Переяславі. Незалежно від національності та походження, найголовнішою для кожної людини є можливість спілкуватися та знаходити друзів. Я вважаю, що висловлю думку всіх присутніх, коли скажу, що змінити минуле неможливо, але ми повинні бути впевнені в тому, що подібні злочини не повторяться. Ці дерева є для нас символом миру. Нехай вони квітнуть і стають все сильнішими з плином часу, нехай думки про мир не полишають голови людей.

Дякую за увагу!».

Кошти  на 10 дерев учасникам  проекту «Служба медико-соціальної допомоги на дому, організація зустрічей та дозвілля жертв націонал-соціалізму у Переяславі – Хмельницькому»,  надав Олександр Сочка (житель Києва, якому 29 вересня цього року виповнилося 24 роки). Передаючи їх,  він сказав: «Хочу, щоб дерева росли в пам’ять про жертв Другої світової війни і в ім’я миру на Землі». За кошти Олександра була також виготовлена нова дошка до пам’ятника дітям – в’язням фашистських концтаборів (Дерева Пам’яті), який знаходиться на території школи №2.

Маршрутом  «Дорогою пам’яті» учасники  проекту «Служба медико-соціальної допомоги на дому, організація зустрічей та дозвілля жертв націонал-соціалізму у Переяславі – Хмельницькому» та члени «Української спілки в’язнів – жертв нацизму» разом з молоддю прийшли до загальноосвітньої школи №2. Тут вони  поклали квіти до пам’ятника дітям – в’язням фашистських концтаборів та «Каменя спотикання» Якову Білошицькому.