У Переяславському академічному ліцеї імені Івана Мазепи пролунав особливий дзвоник — щемний, хвилюючий, наповнений усмішками, квітами, вдячністю та надією. Для когось він став початком літніх канікул, а для випускників — символом прощання з дитинством і першим кроком у доросле життя.
Святкове подвір’я ліцею цього дня було сповнене теплих слів, обіймів та щирих емоцій. Учні, вчителі, батьки й гості зібралися разом, аби провести ще один навчальний рік та сказати важливі слова тим, хто завершує свою шкільну історію.
Із вітальним словом до присутніх звернувся міський голова Вячеслав Саулко, який подякував педагогічному колективу за щоденну працю, мудрість і терпіння, а учням — за наполегливість, старання та любов до рідного ліцею. На знак підтримки та розвитку сучасного освітнього простору він подарував закладу кольоровий принтер, а також нагородив дипломами вчителів, які своєю працею, професіоналізмом та відданістю виховують нове покоління українців.
Особливим моментом свята стало вручення відзнак кращим із кращих. В.о. директора ліцею Олена Захаренко відзначила учнів, які протягом року демонстрували високі результати у навчанні, творчості, спорті та громадському житті школи. Для багатьох це стало ще одним підтвердженням того, що праця, талант і наполегливість завжди знаходять заслужене визнання.
Неможливо було стримати емоції під час прощального вальсу випускників. Легкі кроки, схвильовані погляди, усмішки крізь сльози — у кожному русі жила пам’ять про роки дитинства, шкільні будні, перші перемоги, справжню дружбу та мрії.
Особливим цей день став для учнів 11-х класів, адже для них останній дзвоник — це межа між безтурботною юністю та дорослим життям. Попереду — вибір професії, нові дороги, самостійні рішення та великі мрії. Але де б не опинилися випускники, у їхніх серцях назавжди залишаться рідний ліцей, улюблені вчителі та шкільні спогади.
Хвилюючим цей день був і для дев’ятикласників. Для когось попереду ще кілька років навчання у стінах рідної школи, а хтось уже зовсім скоро обере власний шлях і розпочне новий етап життя.
Щирі слова вдячності цього дня звучали на адресу вчителів — людей, які не лише навчають, а й підтримують, надихають, допомагають ставати сильнішими та мудрішими. Саме вони щодня вкладають у дітей частинку свого серця, віри та любові.
Останній дзвоник — це не лише завершення навчального року. Це день спогадів, вдячності та віри у майбутнє. День, коли дитинство тихо махає рукою, а попереду відкривається нова сторінка життя.
Нехай для кожного випускника вона буде світлою, щасливою та мирною.
Цьогоріч у Переяславській громаді 206 випускників 11-х класів (7 з яких – екстернати) та 391 випускник 9-х класів (торік було 186 та 363 відповідно). 57 учнів отримають свідоцтво про закінчення освіти з відзнакою.
