До Переяслава завітала Юлія Ткач – головна диригентка Академічного хору імені Платона Майборода. Про що говорила?

26 травня у приміщенні музейних фондів НІЕЗ “Переяслав” провели зустріч із художньою керівницею та головною диригенткою Академічного хору імені Платона Майбороди Українського радіо Юлією Ткач. Вона розповіла про свій професійний шлях, роботу з одним із найстаріших хорових колективів та поділилася особистими спогадами. Про це повідомляє Інформатор.

Юлія Ткач є цьогорічною лауреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка. Вона здобула відзнаку в номінації “Концертно-виконавське мистецтво” за медіапроєкт “За крок до перемоги” у циклі мистецьких програм “Постаті: зустріч епох”. Відповідний указ Президент України Володимир Зеленський підписав 5 березня 2026 року.

Національна премія України імені Тараса Шевченка є найвищою державною нагородою у сфері культури та мистецтва. Її присуджують лише один раз у житті за визначні творчі здобутки. Традиційно лауреатів оголошують 9 березня – у день народження Тараса Шевченка. 20 травня 1961 року, у 100-ті роковини перепоховання Кобзаря, Рада Міністрів УРСР заснувала Республіканську премію імені Тараса Шевченка, яка з 1999 року має статус Національної. Лауреатів визначають у семи номінаціях: література, публіцистика і журналістика, літературознавство та мистецтвознавство, музичне мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво та візуальне мистецтво.

На зустріч із лауреаткою зібралося понад пів сотні людей. Серед них: науковці, музейники, учні місцевого ліцею “Патріот”, представники місцевої влади. Зокрема з вітальним словом виступив міський голова Переяслава Вячеслав Саулко:

– Я вам відверто скажу: живу цим містом, цим музеєм. Я живу духом України, цією славною великою історією нашої держави. До нас приїжджає безліч гостей, і ми цьому дуже раді. Саме тут, на цій землі, ми можемо говорити з нашими предками, гетьманами та козаками. Сьогодні до нас завітала неймовірна, молода й талановита жінка. Її діяльність – це не просто робота, а життя і велика праця. Це відродження нашої нації, нашої культури, духовності та славетного козацького духу України”, – сказав він.

Після цього глядачам продемонстрували фрагмент медіапроєкту “Постаті: Лятошинський. Шевченко”, присвяченого 130-річчю від дня народження композитора Бориса Лятошинського. Присутні мали змогу побачити уривок із півторагодинного концерту та почути славнозвісний “Заповіт” у виконанні Академічного хору під диригуванням Юлії Ткач.

– Ще на другому курсі консерваторії мене запросили працювати хормейстером. Був такий хор учителів “Світоч”. Це був аматорський колектив, але там співало багато професіоналів. Керував ним Станіслав Юрченко. Тож свій хормейстерський шлях я розпочала ще студенткою другого курсу, – розповіла Юлія Ткач.

Вона додала, що працювати зі звуком і відчувати його – велике щастя. Якщо бандурист чи піаніст має інструмент під рукою і може будь-коли до нього повернутися, то для диригента інструментом є живі люди. Саме тому найскладніше – навчитися працювати з колективом, адже кожен співак має власний характер, амбіції та творчі вподобання. За словами диригентки, ця професія вимагає поєднання багатьох ролей: бути психологом, педагогом, наставником і водночас товаришем для колективу.

Також Юлія Ткач зазначила, що найбільше щастя у професії – згуртувати людей не заради власних амбіцій, а заради спільної справи:

– Тим більше ми всі творчі люди, маємо дуже тонку душевну і духовну організацію. А коли об’єднуємося заради того, щоб зробити свою справу на високому професійному рівні, це надихає і заряджає. Колективна творчість має унікальну властивість – це як колективна молитва”, – поділилася диригентка.

У 2003 році Юлія Ткач вступила до аспірантури Національної музичної академії України. Аспірантський іспит складала разом із Хоровою капелою Українського радіо. Відтоді її життя нерозривно пов’язане з цим колективом. За словами диригентки, колектив є унікальним. У 2027 році йому виповниться 95 років. Заснований він у 1932 році в Харкові. Саме цей хор озвучив десятки фільмів та телевізійних проєктів, а його фонд налічує близько 20 тисяч записів.

Наприкінці заходу присутні мали можливість поставити гості запитання. Зокрема, в.о. гендиректора НІЕЗ “Переяслав” Марина Навальна поцікавилася, чи відчувала Юлія Ткач тиск через те, що диригування традиційно вважають чоловічою професією.

Юлія Ткач відповіла, що ніколи не відчувала такого ставлення. Водночас пригадала випадок, коли під час одного із заходів ведучі наголошували, що колективом раніше керували видатні диригенти-чоловіки, а нині його очолює перша жінка.

– Це справді звучало так, ніби я перша жінка-космонавт. Вважається, що диригент – це чоловіча професія. Але я вам скажу, що сила митця не поділяється за гендерною ознакою. Я завжди відчувала від колег-чоловіків лише підтримку, за що їм щиро вдячна”, – розповіла керівниця хору.

Наприкінці зустрічі гості заходу зробили традиційне спільне фото на пам’ять.

Нагадаємо, що 22 травня для жителів Переяслава виступив Національний президентський оркестр. Деталі – тут.