Уже півроку 3,6 млн українців отримують від держави монетизовану субсидію – додаткові гроші на оплату комунальних послуг. Початок проекту супроводжувався чималим ажіотажем у медіа: монетизацію називали піаром влади і прогнозували збільшення заборгованостей за комуналку, натомість влада обіцяла більш цільовий розподіл коштів. Як насправді відбувається монетизація і чиї прогнози справдились, розібрався Центр громадського моніторингу та контролю.
«Живі» мільйони замість знижок
Монетизація означає, що одержувачі субсидій отримують не знижку у тарифі, а гроші на сплату комуналки. Ідея цього підходу полягає в тому, що люди витрачають держдопомогу на фактично спожиті житлово-комунальні послуги. Тож якщо вони використовують менше енергії, то заощаджують частину субсидії, і можуть витратити її на інші потреби. На думку влади, це зробить населення більш зацікавленим в економії енергоносіїв.
Наразі діє дві моделі монетизації: готівкова та безготівкова. У першому випадку громадяни отримують гроші у банку або Укрпоштою і самі платять за комуналку. У другому – держава перераховує гроші до Ощадбанку, і той автоматично розраховується із постачальниками послуг. Це стосується субсидій на скраплений газ і твердопаливні котли, що їх оформлюють на опалювальний період. Монетизація полягає в тому, що залишок субсидії користувачі можуть отримати готівкою.
У держбюджеті на 2019 рік на субсидії було закладено 55 млрд грн, з яких 12 млрд грн мали піти на «живі» виплати. Утім, у травні уряд перерозподілив соціальні видатки, зменшивши бюджет субсидій на 8 млрд грн. За даними Пенсійного фонду, у липні на житлові субсидії було спрямовано 97,6 млн грн.
Пенсіонерам виплачують субсидію разом із пенсією, а іншим субсидіантам кошти нараховуються на рахунок в Ощадбанку. Однак уже з жовтня одержувачі субсидій зможуть отримувати готівку у будь-якому із 38 уповноважених українських банків (повний перелік можна знайти на сайті teplo.gov.ua). Для того щоб змінити фінансову установу, одержувачу субсидії потрібно звернутись із відповідною заявою у місцеве управління соціального захисту. У заяві необхідно вказати реквізити рахунку бажаного банку. Змінити банк не зможуть ті громадяни, які мають безготівкову форму допомоги.
Водночас субсидіанти, які не мають банківських рахунків, зможуть, як і раніше, отримувати монетизовану субсидію через Укрпошту. За даними компанії, з березня до червня Укрпошта виплатила майже 4,8 млрд грн субсидій. Кошти отримали понад 1 млн пенсіонерів.
«Найбільша сума виплачених коштів зафіксована у Києві та Київській області (понад 504 млн грн для майже 117 тис. пенсіонерів), Харківській (більш як 392,1 млн грн для понад 85 тис. пенсіонерів) та Львівській (понад 296,6 млн грн для понад 66 тис. пенсіонерів) областях», – уточнили в Укрпошті.
Піврічні підсумки
Після піврічної монетизації частково можна відповісти на питання, чи доходить держдопомога до адресатів і чи використовується вона за призначенням. Як свідчить статистика, більшість одержувачів субсидій готівкою не мають проблем із цією процедурою, однак частина українців стикнулась із перешкодами.
За результатами березневих виплат, з’ясувалось, що близько 13% отримувачів субсидій, які не є пенсіонерами, не отримали виплат в Ощадбанку. За словами посадовців, люди просто не звернулись по цю допомогу. Тобто сотні мільйонів гривень не дійшли до адресатів.
Самі ж субсидіанти заявили, що не змогли отримати кошти через бюрократичні помилки.
«Мої дані передали в Ощадбанк з помилками. 2 тижні з’ясовували, що і як правити, зі скаргами на 1545, і нарешті-то 13 квітня я отримала лютневу виплату. Через тиждень дійдуть правки, і я отримаю березневу, а з квітня мене запевнили, що в дані в реєстрі виправлять, як вимагає того Ощадбанк, і я зможу отримувати все в строк», – розповіла мешканка столиці у соцмережах.
Дехто не зміг отримати допомогу, тому що кошти були нараховані до Пенсійного фонду замість Ощабанку, в іншому випадку – гроші не приніс поштар. Утім, урядовці наголошують, що такі ситуації виняток, а не правило, й загалом задоволені монетизацією.
За даними Мінсоцполітики, 75% отримувачів монетизованої субсидії скористались нею за призначенням, тобто вчасно оплатили житлово-комунальні послуги. На думку посадовців, це – високий показник, який свідчить про успіх проекту. Водночас у відомстві нагадують, що боржники надалі готівки на руки не отримають.
«Громадяни, які отримали на руки кошти, але вчасно не сплатити за житлово-комунальні послуги, ризикують залишитися без субсидії, доки не сплатять борг. Якщо отримувач має заборгованість понад один місяць на суму від 340 грн (20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), субсидія на наступний період не призначається до вирішення питання з цим боргом», – наголосили у Мінсоцполітики.
З 1 жовтня уряд планує монетизувати усі пільги на оплату комуналки. Більше того, Офіс президента планує розширити кількість осіб, які отримують субсидію, на мільйон. Представник глави держави в уряді Андрій Герус вважає, що потрібно спростити критерії для оформлення пільг на комуналку. Але навіть зі зростанням числа субсидіантів механізм монетизації збережеться.
