У Переяславі попрощалися із Сергієм Потапенком. Він загинув на війні.
23 січня у Переяславі попрощалися із солдатом Збройних сил України Сергієм Потапенком. Він загинув біля населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання 2 липня 2024-го – у 22 роки. Понад півтора року вважався зниклим безвісти. Поховали його на Андрушівському кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.
Багато років тому, у Свято-Успенському соборі, родина збиралася для світлої та радісної події, адже тоді там хрестили маленького Сергія Потапенка. Зібралися всі найближчі й цього дня, але тепер щоб того ж ще зовсім юного хлопця відспівали та навіки упокоїли його душу.
Сергій Потапенко народився 6 квітня 2002 року у багатодітній родині, був єдиним сином. Вже у юному віці мав свідомий світогляд, стійкі риси характеру сильного духом, наполегливого, працьовитого та відповідального чоловіка. Саме його справедливі погляди на життя та любов до країни переросли у чітке та відповідальне рішення – захищати Україну.
У листопаді 2022 року, у віці 20 років, Сергій добровільно долучився до лав Збройних сил України. Мав одну з найвідповідальніших посад – був штурмовиком. Служив номером обслуги 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 8 штурмової роти штурмового батальйону військової частини А4010. Понад півтора року захищав рідну землю, допоки у липні 2024 року його життя не обірвалося поблизу Бахмута, де на той час точилися інтенсивні криваві бої.
Потім – півтора року невідомості, сподівань та очікування для родини. Була лише звістка, яка розділила життя близьких на “до” та “після”, – “зниклий безвісти”. Час тягнувся нескінченно без жодного повідомлення про сина, брата та коханого чоловіка. Лише на початку 2026 року офіційно стало відомо, що Сергій Потапенко загинув, виконуючи бойове завдання.
Біля храму стояло багато молоді, яка, напевно, не мала би збиратися разом за таких обставин – через спільне горе. Адже важко усвідомити, що твій друг, однокласник, одногрупник, знайомий вже ніколи не усміхнеться, не потисне руку та не скаже: “Привіт”. Загалом близько двохсот переяславців прийшли віддати шану молодому захиснику-земляку.
Сергій Потапенко навчався в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальністю “Професійна освіта (Сфера обслуговування)” факультету фінансово-економічної і професійної освіти. Друзі згадують його як компанійського хлопця, який, попри свій юний вік, знав, чого прагне від життя.
“Такий молодюсінький… Дитина. Як боляче коли відходять такі молоді. Жити та жити їм, але проклята війна забирає їх. Світла і вічна пам’ять Герою”, – написала у Facebook переяславка Тамара Агеєва.
“Сергій був ще зовсім молодим. Міг ще жити, любити, кохати. Але пішов захищати нас від ворога та віддав своє життя. Велика біль, велика рана для рідні. Вона ніколи не загоїться, завжди буде кровоточити та боліти. Завжди буде питання: “Чому саме він?”. Батьки чекали, плакали, хотіли побачити його та заспокоїти свою душу, але зустріли його тіло в домовині. Тепер він став для нас світлим янголом, який буде нас оберігати”, – сказав у храмі священнослужитель.
Віддати шану юному захиснику прийшли й представники міської влади. Заступниця міського голови Переяслава Оксана Степаненко звернулася до рідних: “Сергій міг подарувати племінників сестрам, дарувати квіти дружині, але сьогодні ми даруємо й кладемо їх йому в ноги. Життя здається не таким цінним, коли ще все попереду і ти не скуштував усіх його принад… Сергій так і не зміг цього зробити. Але він знав, як сильно любить Україну та земляків. Ми щиро вдячні вам за виховання сина, і щиро вдячні йому”.
