Безбар’єрність: комфорт і доступність адміністративних послуг
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що безбар’єрність часто сприймають як додаткову опцію. Насправді ж ідеться про базовий стандарт, без якого сучасна держава не може існувати. Комфорт і доступність — це не виняток із правил, а право кожної людини.
Коли державні інституції будують свою роботу на цьому принципі, взаємодія стає ближчою й зрозумілішою, а на зміну відчуттю віддаленості приходить довіра з боку громадян.
Наразі, адміністративні послуги платники податків можуть отримати як безпосередньо у Центрах обслуговування платників регіону, так і дистанційно — в онлайн-форматі. Для цього доступні сучасні електронні сервіси: Електронний кабінет платника, який дозволяє подавати звітність, отримувати довідки, перевіряти стан розрахунків і вести офіційне листування з податковою, а також мобільний застосунок «Моя податкова», що забезпечує зручний доступ до основних послуг зі смартфона у будь-який час і з будь-якого місця.
Повний перелік адміністративних послуг розміщено на офіційному субсайті ГУ ДПС у Київській області вебпорталу ДПС за посиланням
https://kyivobl.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/ розділ «Адміністративні послуги».
Деклараційна кампанія – 2026: хто зобов’язаний задекларувати доходи за 2025 рік
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що з 1 січня 2026 року в Україні розпочалася деклараційна кампанія, у межах якої громадяни звітують про доходи, отримані протягом 2025 року.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, податкову декларацію про майновий стан і доходи зобов’язані подати фізичні особи, які отримували доходи, з яких під час нарахування або виплати не був утриманий податок, але такі доходи не звільнені від оподаткування (підпункт 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 ПКУ). Також декларація подається у разі отримання доходів від осіб, які не є податковими агентами, зокрема від інших фізичних осіб (підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПКУ).
Обов’язковому декларуванню підлягають іноземні доходи, незалежно від того, з яких джерел та у якій формі вони були отримані (підпункт 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПКУ).
Подати декларацію зобов’язані також фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, та декларують доходи від підприємницької діяльності відповідно до статті 177 ПКУ.
Окремо законодавством визначено обов’язок декларування доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, зокрема адвокатської, нотаріальної, діяльності арбітражних керуючих та інших осіб, перелік яких визначено статтею 178 ПКУ. Крім того, декларацію зобов’язані подати:
– іноземці та особи без громадянства, які у звітному році набули статусу резидента України, — вони декларують усі доходи, отримані як на території України, так і за її межами (підпункт 170.10.4 пункту 170.10 статті 170 ПКУ);
– громадяни, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, — у порядку та строки, визначені пунктом 179.3 статті 179 ПКУ.
Своєчасне подання декларації про майновий стан і доходи— це запорука правової визначеності платника та уникнення фінансових ризиків.
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/972846.html
ГУ ДПС у Київській області
Зміни до підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 ПКУ: нові строки подання відомостей про прийняття та звільнення працівників
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 1 січня 2026 року набирає чинності оновлена редакція підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 Податкового кодексу України, якою уточнено строки подання інформації про прийняття на роботу та звільнення фізичних осіб.
Відповідно до нової редакції підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 Податкового кодексу України, коло суб’єктів, зобов’язаних інформувати контролюючі органи про кадрові зміни, чітко розмежовано. Окрім інформації, передбаченої статтею 51 ПКУ, обов’язок подавати такі відомості покладено на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб та податкових агентів.
Для цих категорій платників, за винятком фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено місячний строк звітування. Інформація про дату прийняття на роботу або звільнення фізичних осіб подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Такий підхід забезпечує оперативне оновлення даних у Державному реєстрі фізичних осіб та посилює контроль за дотриманням трудового і податкового законодавства.
Водночас для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, законодавець передбачив інший порядок. Вони подають інформацію про прийняття або звільнення працівників у квартальні строки, а саме протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Ознайомитися з повним текстом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» від 16 липня 2025 року № 4536-IX можна за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/4536-20?utm_source=chatgpt.com#Text
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/971723.html
ГУ ДПС у Київській області
Плюс 38,6 % за рік: платники Київщини спрямували до державного бюджету понад 46 млрд грн
За результатами року платники Київщини забезпечили стабільне наповнення державної скарбниці та позитивну динаміку сплати основних бюджетоформуючих податків, що є важливим чинником фінансової стійкості країни.
«Зокрема, за підсумками 2025 року до державного бюджету надійшло 46,1 млрд грн. Порівняно з 2024 роком обсяг надходжень зріс на 38,6 %, що дало змогу додатково залучити до бюджету 12,8 млрд грн», — зазначив начальник Головного управління ДПС у Київській області Олександр Двірко.
Основу доходів державного бюджету традиційно сформували чотири ключові податки.
Найбільшу частку забезпечив податок на доходи фізичних осіб — 16,05 млрд грн, або 34,8% від загального обсягу надходжень. У порівнянні з 2024 роком його сплата зросла на 14,0%.
Майже на рівні з ПДФО перебувають надходження податку на додану вартість. За рік до бюджету надійшло 15,72 млрд грн, що становить 34,1% у структурі доходів. Темп зростання до минулорічних показників — +23,7%.
Третє місце за обсягом займає податок на прибуток підприємств — 5,29 млрд грн, або 11,5 %. У порівнянні з 2024 роком надходження зросли на 41,3%.
Вагомий внесок у формування доходів державного бюджету забезпечив і військовий збір — 7,26 млрд грн, що відповідає 15,8 % загальних надходжень. Його сплата у 2025 році зросла у 3,5 рази порівняно з минулим роком.
Досягнуті показники є результатом сумлінної сплати податків платниками Київської області.
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/971720.html
ГУ ДПС у Київській області
Повернення товару за рішенням суду: коли можна скоригувати ПДВ і зареєструвати розрахунок коригування
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що у випадку придбання товару (транспортного засобу) за договором купівлі-продажу та подальшого його повернення, внаслідок визнання за рішенням суду такого договору недійсним платник податку має право зареєструвати розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 1095 днів з дати складення податкової накладної.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 996 регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних та розрахунків коригування до них і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192 та 201 Кодексу.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Таким чином, у разі, якщо після сплину 1095 днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкової накладної за операцією з постачання товару (транспортного засобу) відбувається його повернення постачальнику, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН. Крім того така операція з повернення товару (транспортного засобу) постачальнику визнається для платника податку – покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання та складена відповідна податкова накладна.
Матеріали за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/971726.html
ГУ ДПС у Київській області
Чи нараховується ЄСВ на кошти, витрачені працівником у відрядженні понад норму?
Якщо працівник витратив під час відрядження кошти понад встановлені норми і не повернув їх у строки, передбачені внутрішніми положеннями, такі суми не включаються до бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5). Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік). Згідно з п. 3.15 розд. ІІІ Інструкції № 5 та п. 6 розд. I Переліку витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, не включаються до бази нарахування єдиного внеску суми коштів, витрачені працівником на відрядження понад встановлені законодавством норми та не повернуті у встановлені строки. Більше інформації ви можете знайти в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР), переходьте за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28201
Матеріали за посиланням:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/971717.html
ГУ ДПС у Київській області
