“У цей знаковий день,180 років тому, в місті Переяславі був написаний найвідоміший вірш найвідомішого українського поета, народна назва якого “Заповіт”. Я не буду писати про його величезний вплив на свідомість українського народу, його патріотичні настрої. Не буду писати і про потужний історичний внесок Тараса Шевченка щодо утвердження української ідентичності, але натомість хочу представити вашій увазі одну музичну композицію, від імені маленької команди, яку представлю нижче. У даному кліпі можна почути три твори Кобзаря: “Як умру то поховайте” (“Заповіт”), “Минають дні, минають ночі”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”. Останній ми дещо скоротили. Всі вони написані саме на Переяславщині – “Заповіт” у Переяславі, інші два у нині затопленому селі “В’юнищі” Ця ідея жила ще з перших років проведення спортивно-культурологічного заходу “Дніпро Ревучий”, але втілена була тільки цього року, коли знайшлися однодумці підтримати задум.

Отже, представлю тих, без кого ця робота не була би такою, як ви її бачите.

Вокал – Надія Томчук

Речитатив – Микола Богатир

Аранжування – Марк Мельник

Відеомонтаж – Іванна Данюк.

У Іванни були обмежені ресурси, адже свій голос я записав ще раніше і пішов до війська. Вже без моєї присутності, без готових відеоматеріалів та з обмеженим часом довелося робити запис вокалу та відеомонтаж. І таки вишло. Ми спішили, адже хотіли також підтримати чудовий просвітницький проект “ПЕРЕЯСЛАВСЬКА осінь Кобзаря”. Якщо дасть Бог можливості, у мирному часі ще перезнімемо відео і зробимо його більш наповненим…

І про Бога, про духовність у день Різдва Христового. Чи знали ви, що Шевченко у В’юнищах за 9 днів написав 6 відомих творів, у яких до Господа звертається, або згадує Його, близько 50 разів? БЛИЗЬКО 50 РАЗІВ!!! Тож перед тим як говорити що Кобзар безбожник, спершу раджу познайомитися з ним хоча би через його поезію.

P.S. Приємного перегляду!” – допис краєзнавця, активіста, а нині військовослужбовця Миколи Богатиря.