Після вибуху люди вирушали туди, де не було видно ворога.
Радіація не мала ані запаху, ані кольору — лише нищівну силу. Захисту від неї не існувало.

Та ніхто не відступив.
До зони лиха їхали всі — робітники й науковці, військові й медики, інженери та керівники. Вони їхали не за наказом страху, а за покликом обов’язку й совісті.

Саме ці люди зупинили катастрофу, заплативши за це власним здоров’ям, а багато хто — життям.
Ми й досі відчуваємо наслідки Чорнобиля. Але без подвигу ліквідаторів вони були б незрівнянно страшнішими.

Сьогодні ми з глибокою повагою схиляємо голови перед тими, хто став на захист людства.
Дякуємо за мужність, жертовність і самовідданість.

Вічна пам’ять тим, хто загинув.
Низький уклін тим, хто живе з цим подвигом у серці.

Міський голова                                                                                     Вячеслав САУЛКО