Із 1-го по 11-те липня група студентів на чолі з деканом філологічного факультету Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Свириденко Оксаною Михайлівною та викладачами Шемудою Мариною Григорівною і Скляренко Олесею Богданівною за програмою академічного обміну «Музика як засіб інклюзії та освітньої роботи» відвідали чарівне місто мистецтва та науки – Магдебург, яке просто вражає своєю багатою історією та архітектурними пам’ятками. Дана програма дала нам змогу не тільки побачити всю неймовірну красу цього мальовничого містечка, але й познайомитися зі студентським життям та дізнатись більше про людей з особливими потребами. З перших же днів нашого перебування в Німеччині студенти та викладачі Магдебурзького університету намагалися зробити все можливе, щоб ми себе почували як вдома.
У Магдебурзькому університеті створені всі умови для навчання, роботи та відпочинку студентів, 
працівників та викладачів. Безперервний процес навчання та здійснення науково-дослідницької діяльності здійснюється в сучасних студентських корпусах, облаштованих всією необхідною технологією та програмним забезпеченням, лекційні зали, лабораторії, майстерні оснащені відповідно до новітніх досягнень.Функціонування інтернет мережі Wi-Fi на території всього кампусу, доступ до якого є безкоштовним дає студентам швидкий пошук інформації, можливість завжди бути на зв’язку та дізнаватись про зміни в розкладі, якщо вони є. Також, на території університету знаходяться: їдальня, в якій студенти можуть не тільки смачно насолодитися стравами, які їм до вподоби, але й поспілкуватися, гарно провести час; кімната тиші, яка дозволяє студентам розслабитися, зібратися з думками та сконцентруватися на тому, що їм потрібно; 
радіостанція в якій студенти можуть проявити свої режисерські здібності; кафе, де студенти та вчителі можуть відпочити, підготуватися до занять чи просто перекусити. Створені в університеті умови дають можливість підготувати висококваліфікованих фахівців з безлічі напрямків, проводити наукові дослідження на високому рівні та отримувати задоволення від роботи в університеті.
У рамках проекту ми зустрічалися з уповноваженим паном Мерефортом, з питань людей з особливими потребами, який розповів нам про Реалізацію Конвенції ООН в слід чого вияснилося, що за останні 20 років відбулося немало змін у сфері інклюзії. Якщо до 1995-го року люди з обмеженою рухливістю не мали змогу відвідувати школу, залишалися вдома прив’язаними до батареї та носили колготки, щоб приховати сліди від цепу, то зараз вони мають право відвідувати звичайні та спеціальні школи. В звичайних школах для них виділяється помічник або ж додаються екстра заняття, які допомагають їм зрозуміти та закріпити 
пройдений матеріал. Та попри це, нажаль, цього буває не достатньо і не всі мають змогу закінчити школу та отримати атестат. Як казав пан Мерефорт, потрібно робити зміни у всіх сферах життя, а не вибірково, щоб люди з особливими потребами мали щасливе життя. Житлові будинки повинні бути облаштовані, помічники кваліфікованими. На краще, в Німеччині закріплено законом, що в кожній компанії 5% працівників повинні бути з особливими потребами, якщо ж ні, то компанія виплачує штраф. Був випадок коли в компанії сталася аварія і постраждали працівники. Держава прийняла рішення, якщо постраждалим працівникам не дозволять продовжити працювати, то вони перестануть фінансувати дану компанію. Звичайно потрібно ще багато років, щоб бар’єр між здоровими людьми та людьми з особливими потребами зник, проте все робиться для того, щоб це відбулося якнайшвидше.
Крім цього ми відвідали Центр політичної освіти – позапартійну незалежну організацію, яка займається з дітьми та існує у всіх федеральних штатах Німеччини. Вслід нашої співбесіди ми вияснили, що головним принципом їхньої роботи є: «не нав’язувати свою думку дітям, школа без расизму, з мужністю; викладачі повинні навчити учнів бути самостійними та мати свою точку зору». Основними завдання політичної освіти є:освіта в галузі прав, економічне навчання, історичне навчання як вимір політичної освіти, моральне навчання, запобігання авторитаризму, міжкультурне навчання, гендерно-специфічні аспекти політичного навчання, медіа-освіта, екологічна освіта та освіта для сталого розвитку, виховання в дусі миру, що є не менш важливим. Дана організація співпрацює з Україною вже декілька років та має цікаву книжкову виставку щодо української історії та політики в цілому. Як добре, що після закінчення 
співбесіди ми мали можливість не тільки побачити цю чудову виставку, але й взяти книгу, яка нам до вподоби напам’ять, адже книга – це ключ до знань, який відкриває нам світ, допомагає уявити минуле та заглянути в майбутнє.
Разом з тим ми відвідали дитячий садок «Kuschelhaus» для діток з особливими потребами та без, в якому навчання та наставництво проходять з різною інтеграційною педагогікою. Все облаштовано таким чином, що діти мають змогу займатися тим, що їм до вподоби. Кімната з морською сіллю дозволяє дітям розслабитися, заспокоїти нервову систему, зробити масаж ніг. Ігрові кімнати оснащені всім необхідним для будь-якого віку, що дає дітям приголомшливу можливість розвиватися. Методи навчання дітей сприяють їх самостійності та покращення інтелекту.
Також ми мали змогу майструвати музичні інструменти з підручних засобів, які відіграють надзвичайно важливу роль в інклюзії. Гра на музичних інструментах та слухання музики викликають позитивні, радісні емоції у людей з особливими потребами, вона їх надихає, покращує настрій та розслабляє.Спокійна мелодія може позитивно впливати на кров, наприклад мелодія, яка викликає у людини задоволення, активно збільшує в крові обсяг лімфоцитів, внаслідок чого стає набагато простіше боротися з хворобами.
Надзвичайно цікавим є прилад Motion Composer – прилад, 
який перетворює рухи людини в дані, а з них в музику миттєво. Їх налічується всього лиш 10 у світі, нам надзвичайно пощастило, що один з них знаходиться в місті Магдебург та ми мали змогу його випробувати, побачити як він працює. Випробувавши на собі та побачивши цей прилад в роботі з людьми з особливими потребами ми вияснили, що це не просто прилад – це засіб, який допомагає людям виражати себе через музику, ставати більш впевненими в собі. Наприклад, коли людина починає рухатися і вона чує гарну мелодію, їй стає цікаво, які мелодії, звуки ще є в цьому пристрої, що вона може зробити.Завдяки широкому вибору звукового супроводу, кожен може вибрати мелодію, яка йому до вподоби і разом з тим розвивати моторику та контролювати, відчувати своє тіло.
У вільний час для студентів та вчителів України була організована розважальна програма. Одним із заходів була неймовірна поїздка в найбільше місто федеральної землі Саксонія, Лейпциг. Місто музики та справедливості, де жили такі видатні люди як: Бах, Шуман, Вагнер, Мендельсон і Гете. Музика так і лунає всюди в центрі, піднімаючи людям настрій. Одним з найцікавіших місць в цьому місті став для нас музей в бункері Штазі, який був колишнім агентством державної безпеки. Постійна експозиція 
“Штазі” присвячена історії міністерства державної безпеки, а значить і соціалістичної диктатури в НДР – режиму, який за допомогою “штазі” позбавляв громадян країни їх основних прав, втручався в особисте життя, придушував свободу слова і думок, порушував таємницю листування. Блукаючи кімнатами музею можна відчути атмосферу пригніченості, недовіри, стеження та психологічного тиску.
Надзвичайно цікавою стала для нас екскурсія по місту Магдебург, проведена німецькими студентами, адже Магдебург – це не просто місто, це місто контрастів та неймовірної притягальної сили, де злилися воєдино історія імперії і період соціалістичних перетворень; це одне з найстаріших міст Німеччини, засноване майже 1200 років тому, яке є батьківщиною першого готичного собору на німецькій землі. Кафедральний собор св. Катерини і Маврикія – це головна визначна пам’ятка Магдебурга, одна з найбільших сакральних споруд Німеччини. Той, хто побачить це диво архітектури, буде вражений величчю його двох стометрових веж. Цей архітектурний пам’ятник йде корінням в 937 рік, коли король Отто I заснував на цій землі бенедиктинський монастир. Після пожежі, яка знищила оригінал собору, тільки через пару століть, він був перебудований як готична трирівнева базиліка з трансептом, хором і загостреними вікнами. На даний час церква є протестантською. Велика і художня цінність собору в тому що тут можна 
знайти багато витворів мистецтва починаючи від витончених скульптур Магдебурзьких незайманих 13-го століття і закінчуючи противоєнним меморіалом Ернста Барлаха. Також можна насолодитися незрівнянним органним шоу і відчути масштаб і велич цього найдавнішого інструменту світової культури.
Гармонійно розкинувся серед лугів, лежить на східному березі Ельби, Ельбауенпарк – зелений рай. Найдивовижнішою пам’яткою цього парку вважається Тисячолітня вежа, висотою 60 метрів. Це музей, в якому є все: від дерев’яного клинка до рентгенівського апарату, від печерного живопису до комп’ютерної томографії – все, що людство досягло в технічному плані за останні 6000 років.Також на території цього чудового парку видніється мотузковий парк. Для тих, хто любить екстрим, незвичайне проведення часу або просто любителів активного відпочинку це місце – ідеальний варіант від якого ми отримали величезне задоволення. У цьому мотузковому парку існує три рівня складності. Вони поділяються за кольорами і призначені для людей різного віку і різної фізичний підготовки, тож кожен може вибрати яка йому до душі.
Ще однією неймовірною пам’яткою є «Зелена цитадель» – ансамбль барокових фасадів в сучасному стилі; рожева будівля, з деревами, які ростуть прямо на його фасадах, а зелені галявини покривають її дах. З вершини можна побачити всю неймовірну красу цього вражаючого міста.
Під час всієї нашої поїздки нас підтримували наші дорогі вчителі Скляренко О.Б., Шемуда М. Г. та декан нашого факультету Свириденко О. М., які за нас турбувалися, не забували та були готовими прийти на допомогу в будь-яку хвилину, якщо в нас виникали якісь труднощі. Я Щиро Вам вдячна за те, що Ви в нас є!
Це вже моя не перша подорож за кордон від нашого університету і я безмежно рада, що на нашому факультеті є стільки можливостей, стільки програм, які відкривають перед студентами нові обрії. Як чудово навчатися у вузі, в якому маєш змогу не тільки отримувати знання по спеціальності, але й займатися тим, що тобі до вподоби, розвиватися та вдосконалюватися в обраному напрямку.
Анастасія Циганкова,
студентка філологічного факультету
