Уночі — повітряна тривога, укриття, вибухи. А вранці — знову до справ, ніби нічого й не було. Такий ритм, на жаль, став звичним для багатьох дорослих в Україні.
Але дитячий мозок працює інакше. Для них важкі ночі — це завжди страх і напруга, які можуть впливати на самопочуття й поведінку.
Що робити, якщо дитина важко переносити повітряні тривоги вночі?І як їй можна допомогти в таких ситуаціях?
