1 жовтня з нагоди Дня захисників та захисниць України відбулось покладання квітів до пам’ятника воїнам-учасникам ООС та АТО.
На жаль, війна триває, і втрати не припиняються. Алея наших Героїв постійно поповнюється новими обличчями. І сьогодні на ній з’явилося ще вісім портретів. Вісім нових історій, сповнених мужності й любові до України. Вісім нових героїв, які відтепер дивляться на нас із цього почесного строю.
Матрос з позивним «ВІКІНГ» Олійник Едуард Анатолійович, який загинув 27.07.2025 під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Родинське Покровського району Донецької області.
Солдат з позивним “Старий” Бойко Іван Іванович, який загинув 27.07. 2025 під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Галицинівка Покровського району донецько.і. області. Солдат Дяченко Олександр Леонтійович, який помер 11.08.2025 в Харківській обласній клінічній лікарні.
Матрос з позивним «ЛОМ» Лавров Олександр Миколайович, який загинув 17.08.2025 у районі населеного пункту Філія Синельніковського району Дніпропетровської області в результаті ураження fрv-дронами.
Солдат Прокопенко Андрій Сергійович, який загинув 25.11.2024 внаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання у районі села Іллінка, Мар’їнської міської громади, Покровського району, донецькоЇ області.
Солдат з позивним «МАРІК» Марченко Олег Анатолійович, який загинув 26.08.2025 внаслідок ворожого авіаційного обстрілу під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Торецьке Краматорського району донецько.і. області.
Солдат Стріха Олександр Миколайович, який загинув 17.04.2024 під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Роздолівка Бахмутського району Донецької області.
Солдат з позивним «СПРІНТЕР» Гришко Олександр Анатоттійович, який загинув 21.05.2024 під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Очеретине Покровського району ДонецькоЇ
області.
Їхні портрети – це не просто фото. Це життя, обірвані війною. Це батьківські й материнські сльози, це діти, які зростатимуть без тата, це дружини, які чекали і не дочекалися. Але водночас це й наша гордість, наша пам’ять і наш дороговказ. І саме тому ми сьогодні єднаємося не лише в скорботі, а й у
молитві. Бо тільки з молитвою, з вірою в Бога й один в одного ми здатні вистояти.
Відбулась спільна молитва Ради церков Переяславщини, а також посмертно були нагороджені воїни-захисники, які загинули, захищаючи незалежність і суверенітет України у боротьбі з загарбником. Нагороди були вручені членам сімей захисників.
