На своїй особистій сторінці у Facebook жінка поділилася враженнями від поїздки, на яку наважувалась понад три роки.
“Довго наважувалась, особливо після відео з висоти пташиного польоту над селищем, коли вдивляєшся в кожен розтрощений будинок і розумієш, що можливо поряд з одним із них відлетіла до Бога душа твоєї дитини”, – написала пані Ліна.
Допис Ліни Близнюк – це не лише особиста історія, а й звернення до громади, до кожного, хто досі не усвідомив, що війна змінила країну назавжди.
“Я скажу – не будете ви жити, як жили… Коли при в’їзді в село бачиш дерева, на яких банери з силуетами людей і знаками схожими на руни і розумієш що це місця, де були розстріляні цивільні, які намагалися втекти від убивць… – вже ніхто не буде жити так, як раніше“.
Під час поїздки Ліна Близнюк вшанувала пам’ять свого Богдана Близнюка, а також земляків із Переяславщини – односельця Артура Ушка та переяславця Остапа Левчука, які загинули майже одночасно з її сином біля села Мощун у Гостомельській громаді Бучанського району.
“Гарантія нашого з вами життя – це Збройні Сили України!” – підсумувала допис мати Героя.
