Мобілізація на Переяславщині – вимога ТЦК чи сурова необхідність: керівник І відділу Бориспільського РТЦК провів нараду з головами громад

У сесійній залі міської ради тимчасово виконуючий обов’язки начальника І відділу Бориспільського РТЦК та СП Іван Шкуропацький провів розширену нараду з головами громад та керівниками підприємств Переяславщини. Обговорили важливі питання, пов’язані з процесом мобілізації, повідомляє Proslav.

Мобілізація на Переяславщині – вимога ТЦК чи сурова необхідність: керівник І відділу Бориспільського РТЦК провів нараду з головами громад

На початку зустрічі Іван Шкуропацький коротко ознайомив присутніх зі своєю автобіографією. Народився у місті Маріуполь. Вищу юридичну освіту здобув у Донецькому державному університеті внутрішніх справ. Трудову діяльність розпочав у 1999 році й пройшов шлях від оперуповноваженого карного розшуку одного з райвідділів міста до начальника карного розшуку Маріуполя.

– З 2008 року я займався управлінською діяльністю на різних керівних посадах і набутий досвід хочу використати для оптимізації та покращення комунікації з мешканцями Переяславщини, тому й виникла ідея поспілкуватися з вами, керівниками громад. Бо, нажаль, наразі ТЦК – в уяві населення – це каральний орган, в якому служать інопланетні мисливці на людей, – сказав Іван Павлович.

Далі Іван Шкуропацький представив своїх співробітників, які займаються мобілізаційною підготовкою. Акцентував, що всі вони – жителі Переяславщини: дівчата, чоловіки та рідні яких служать на передовій; молоді хлопці, які боронили Україну на найгарячіших напрямках і зазнали поранень.

– Моя служба завжди була для мене не просто роботою – це спосіб життя. Верховенство права, дотримання прав і свобод громадян, законність, порядність, чесність і співпраця з населенням на засадах партнерства – мої принципи. Але все це діє ефективно, поки є взаємоповага та зворотній зв’язок. Кожному з нас у своїх діях треба бути чесним перед оточуючими та самим собою. У ТЦК немає таких, хто переховується від війни – всі військовослужбовці мого підрозділу мають інвалідність або обмеження по здоров’ю, та і їх періодично направляють в бойові бригади. Я несу персональну відповідальність за всі дії моїх підлеглих, тому щодня готовий прийняти кожного громадянина, вислухати кожне звернення та відповісти на всі питання.

Тимчасовий начальник ТЦК закликав керівників органів місцевого самоврядування до ефективної взаємодії та наголосив, що мобілізація – це не забаганка ТЦК, а необхідна складова нашого опору та Перемоги.

– Це наша з вами спільна робота, яка має проводитися на рівні громад. Ми повинні щоденно проводити роз’яснювальну роботу з населенням. Головне завдання ввіреного мені підрозділу – соціальна підтримка тих, хто цього потребує, та рекрутинг. Зараз нам потрібно робити все необхідне для мотивації громадян ставати до лав Сил оборони.

Кожен чоловік має визначитися – як він буде діяти, коли прийде повістка. Я чудово розумію, що багатьом страшна невідомість, але, як на мене, страшніше – коли рашистський чобіт ступить у твій дім, як це зробили з моїм рідним містом та моєю домівкою. За нас ніхто не захистить наші родини й наших дітей, – проголосив він.

Іван Шкуропацький відповів на питання про хід мобілізації на Переяславщині й відреагував на чутки про завеликі планові завдання:

– Планове завдання – це не просто цифра, це потреба наших Сил Оборони в військовослужбовцях для ефективного захисту нашої країни. Цю потребу рівномірно розподіляють на регіони, залежно від кількості військовозобов’язаних, які проживають на певній території. Для мене планова мобілізація – це коли батько більше двох років не може приїхати у відпустку до своєї дитини, бо його нема ким замінити на передовій. Коли дружина їде у Краматорськ чи Слов’янськ, щоб побпчити чоловіка, бо його не може відпустити командир підрозділу. Планова мобілізація – це коли дитина запитує в матері, чому когось тато забирає з дитсадка, а її – ні.

Іван Шкуропацький зазначив, що в питанні мобілізації не місце формальному підходу, тому що для ефективної боротьби з ворогом повинні мобілізовуватися вмотивовані чоловіки.

– Але потрібно комусь працювати і в тилу, приносити користь державі та вносити свій вклад в допомогу Збройним Силам України. Ключовим фактором в цьому є наша з вами взаємодія і спілкування з населенням. Майже з кожним, хто готується на відправку до ЗСУ, я спілкуюсь особисто. Наше завдання – не просто відправити будь-куди військовозобов’язаного, а допомогти реалізувати свої навички та вміння. Бо такі професії, як механік, водій, автослюсар, електрик, тракторист, повар, зв’язківець, айтішник, діловод, юрист теж потрібні Збройним Силам України.

 
Водночас Іван Павлович підкреслив, що коли громадянин відверто ухиляється від мобілізації – це «рівносильно діям проти України та українського народу»:

– Тоді ця людина повинна бути готова зустріти мою державну позицію покарання за скоєння правопорушення, але перш за все – законну.

Очільник територіального центру комплектування закликав громадян, які мають право на відстрочку або підстави для звільнення від мобілізації, надати підтверджувальні документи, аби оптимізувати процес оповіщення населення.

– Багато хто зараз отримує повістки, тому що вони генеруються в електронній базі. І якщо людина не повідомила про зміну своїх особистих даних, наявні підстави для відстрочки чи обмеження по здоров’ю, в базі ця інформація відсутня і вона продовжує отримувати виклики. Тому таким людям важливо в найкоротший термін звернутися до ТЦК пояснив Іван Шкуропацький.

Учасники зустрічі наголосили на важливості координації між усіма відповідальними структурами для забезпечення чіткого та прозорого процесу мобілізації. За результатами наради Іван Павлович надав відповідні рекомендації головам територіальних громад.

Наприкінці зустрічі теперішній керівник ТЦК промовив:

– На Переяславщині, на цій чудовій землі, я проживаю не так довго і несу службу тимчасово, бо готовий приносити користь Батьківщині в будь-якому підрозділі, де на те буде потреба. У мене немає мети мобілізувати якомога більше місцевих чоловіків, тим паче невмотивованих. Я вважаю, що у кожного повинна бути своя мотивація і своє – чоловіче – ставлення до війни. Моя мотивація – це мої троє дітей та п’ятитимісячна онучка, яких я давно не бачив, але яким не бажаю залишити цю війну. Саме ми, чоловіки, повинні вигнати з нашої землі цю нечисть, щоб наші діти жили у вільній країні. Коли нарешті побачимось, мені не буде соромно дивитись їм у очі. Кожен з нас є особистим прикладом для своїх дітей.

Додати коментар