Свобода сьогодні зіштовхнулася з найсильнішим і найзухвалішим спротивом із часів розпаду Радянського Союзу. Усвідомлення небезпечності нинішньої ситуації змушують діяти всі країни, що віддані демократичним цінностям. Наше спільне завдання – зробити демократію знову сильною. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на заході «Громадянське суспільство, що трансформується. III форум десятиліття» у Харкові.

Виступаючи з промовою «Україна для світу, світ для України – зміни міжнародної арени за останні роки і на наступне десятиліття», Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що демократія – це відкрита система, яка принципово відмовляється від тотального контролю за інформацією. Тому особливої шкоди демократичні країни зазнають від пропаганди та дезінформації, які ведуть до знецінення фактів та експертного знання. Наративи, які Кремль намагається нав’язати, побудовані на фейках та маніпуляціях, що дестабілізують ситуацію всередині демократій та псують відносини між країнами.

Ще один найнебезпечніший глобальний тренд сьогодні, за словами Віце-прем`єр-міністра, зростання популізму. «Спостерігаємо ріст підтримки популістських сил у світі. Україну теж не оминув цей тренд захоплення політиками, що кидають виклик політкоректності та ставлять під сумнів питання, щодо яких давно досягнуто консенсусу: від переваг вільної торгівлі до міжнародної співпраці», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Говорячи про російський вплив, вона наголосила, що західні держави лише після хімічної атаки у Лондоні, тобто коли від дій Росії могли постраждати британські громадяни, усвідомили, що йдеться не про «тимчасові труднощі» у відносинах, а що в зоні ризику не лише країни із так званої «зони впливу Росії».

Для України ще 4 роки тому було очевидно, що «домовитися» із Росією не вдасться, доки там не відбудеться повної зміни політики, що станеться дуже не скоро. А доти Росія становитиме загрозу і для глобальної демократії, і, взагалі, для світу.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що сьогодні немає практично жодної великої демократії світу, яка б не була уражена внаслідок російської атаки за ці 4 роки. Водночас, Україні доводилося і доводиться ледь не щодня переконувати західних партнерів у серйозності загрози.

«Усвідомлення небезпечності нинішньої ситуації змушують діяти всі країни, що віддані демократичним цінностям, негайно і системно, у кооперації та співробітництві. Однак недостатньо лише демонструвати єдність (як під час висилки російських дипломатів), необхідне якісне переосмислення наявних викликів та шляхів протидії. На практиці це може бути тісне та широке співробітництво демократичних країн для захисту від загроз нового типу, адже агресор дуже добре розуміє і боїться консолідованої відповіді демократій. Зокрема, йдеться про переосмислення ролі та функцій НАТО, а також процедур, що застосовуються до країн-союзників поза Альянсом. Адже НАТО є наразі єдиною міжнародною структурою, яка здатна організувати дієву відсіч спробам противників демократії встановити гібридний світовий порядок», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Окремо вона зупинилася на питаннях трансформацій, які відбуваються наразі у Європі, та зазначила, що Україна має стати частиною дискусій щодо майбутнього ЄС, донісши до партнерів, що Україна – це не «проблема», а контрибутор європейської безпеки та економічного зростання.

«Однак у Брюсселі почують лише єдиний потужний голос. Успіх України залежить від згуртованості суспільства та політиків навколо стратегічного курсу країни, а отже нашої послідовності на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

Вона наголосила на тому, що обраний курс країни на європейську та євроатлантичну інтеграцію має бути незмінним та не підлягати дискусіям і спекуляціям. «Ми нікуди не дійдемо, якщо сперечатимемося про пункт призначення та вид «транспорту». Наш європейський та євроатлантичний вибір має бути винесений за дужки політичної боротьби», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона також розповіла про стан виконання Угоди про асоціацію з ЄС та нові цілі для всеохопної секторальної інтеграції з ЄС, серед яких – цифровий ринок та енергетичний союз.

«Ми прагнемо до ключових принципів, що лежать в основі і ЄС, і НАТО: свободи, ринкової економіки і демократії. Виконавши всі умови членства ЄС та НАТО ми матимемо модернізовані державні інституції, суспільство, економіку, армію. Наш успіх залежить від того, як ми будемо виконувати завдання та плани інтеграції, зобов’язання, що взяли на себе. Кожний пункт плану, що виконаний вчасно і в повному обсязі – це аргумент на користь європейської та євроатлантичної перспективи», – зазначила Віце-прем`єр-міністр.