У порталі “Дії” більше не можна отримати бронь від мобілізації. У пресслужбі пояснили, що послуга тимчасово закрита, тому що до 15 листопада триватиме “аудит заброньованих військовозобов’язаних”.

Те, що послуга недоступна, користувачі виявили в неділю ввечері, наступного дня у “Дії” офіційно це підтвердили.

Можливість отримати бронь через “Дію” з’явилися в липні. Керівник критично важливого підприємства міг онлайн подати заяву про бронювання одразу кількох співробітників. Невдовзі через “Дію” він отримував відповідь – рішення про бронь.

Це значно полегшило, а головне – прискорило процес бронювання в Україні. До цифровізації бронювання могло тривати місяцями, що в розпал активної мобілізації створювало ризик і невизначеність для бізнесу.

Послуга бронювання в Дії працювала майже чотири місяці, проте 10 жовтня з’явилися повідомлення, що президент Володимир Зеленський “обурився”, що в Україні забронювали нібито надто велику кількість працівників – 1,5 мільйона.

після цього кілька українських ЗМІ написали з посиланням на неназване анонімне джерело в Кабміні, що до 15 листопада уряд призупинив “дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств”.

13 жовтня в інтерв’ю NV Федір Веніславський з Комітету національної безпеки, оборони і розвідки фактично заперечував цю інформацію. На питання журналістки, “чи поставлене бронювання на паузу до 15 листопада, поки буде аудит”, він сказав, що “не може так сказати”.

“Я не можу сказати, що бронювання поставлене на паузу. Якщо підприємство відповідає тим критеріям, які ми передбачили в законодавстві, якщо воно не порушує і виконує всі вимоги закону, то проблем з бронюванням я не бачу”.

Проте в ЗМІ також з’явилася копія витягу з протоколу засідання Кабміну від 8 жовтня, де повідомляли про рішення перевірити визначення підприємств критично важливими та анулювати відстрочки чоловікам в разі виявлення “фактів необґрунтованого бронювання”.

До “врегулювання” цих питань центральній та місцевій владі (крім міністерств) сказали “утриматися” від визнання нових підприємств чи організацій критично важливими, йдеться в документі.

Що означає це рішення

Бронювання – це, якщо спрощено, двоетапна процедура. Спочатку підприємство, організацію мають визнати критично важливими, і тільки потім вони можуть претендувати на те, щоб подавати заявки на бронювання своїх працівників.

Зазвичай підприємства можуть забронювати не більше 50% своїх військовозобов’язаних працівників. Хоча є винятки для оборонно-промислового комплексу та енергетики – ці підприємства можуть забронювати 100% військовозобов’язаних. Так в червні 2024 року вирішило міністерство економіки.

Заявку на бронювання в “Дію” подавали вже після визначення підприємства критично важливим. Фактично через портал прискорено можна було пройти другий етап – бронювання конкретних працівників.

“Дія” швидко перевіряла, чи відповідає працівник критеріям для бронювання. Серед усього іншого, він повинен мати оновлені дані у ТЦК, і не бути в розшуку в військкоматі (наприклад, за ігнорування повістки, яку йому могли видати протягом воєнного стану).

Федір Веніславський в інтерв’ю NV сказав, що деякі підприємства зловживали своїми можливостями.

Наприклад, коли керівник підприємства “намагається максимально забронювати тих людей, які йому потрібні, і виходить за межі тих квот, які ми йому встановили і відповідні постанови Кабінету Міністрів”.

Депутат від “Слуги народу”, а також заступник голови Комітету з цифрової трансформації Олександр Федієнко пояснює, що критичність підприємства визначають профільні міністерства і обласні та військові адміністрації, і що дуже важливо перевірити, як критичність визначала місцева влада.

Також Федієнко каже про випадки, коли бронюючи своїх працівників, “керівник підприємства залишав невелику квоту, а у разі коли його працівника десь зупиняли представники центру комплектування, одразу подавав його на бронювання”.

“Не менш важливо провести аудит по підприємствах, хто з працівників, маючи бронювання, виїхали за межі України та не повернулись”, – написав він у своєму телеграмі.

Зараз заброньовані працівники можуть виїжджати з країни у відрядження, але вертатися назад в Україну в чітко визначені терміни.

“Цифровізація – це корисна штука, але не варто під час війни цим зловживати”, – написав Федієнко.