10 жовтня Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №11416-д про історичне підвищення податків.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
За законопроєкт проголосувало 247 депутатів.
У податковому законопроєкті передбачили:
- збільшення військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5% (для військових залишається 1,5%);
- встановлення ВЗ у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку третьої групи ФОП;
- підвищення податків для першої і другої групи ФОП;
- 50-відсотковий податок на банки;
- збільшення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) на землю;
- 25% податку на прибуток для фінкомпаній;
- звільнення кешбеку від оподаткування;
- перехід на помісячну звітність по ПДФО;
- збільшення ренти на видобуток щебеню.
Кабмін України 18 липня схвалив зміни до держбюджету на 2024 рік, які передбачають підвищення видатків на оборону на 495,3 млрд грн, а також погодив законопроєкт про підвищення податків. Надалі його має ухвалити Верховна Рада.
Це рішення призвело до дискусії в суспільстві. Представники великого бізнесу висловилися різко проти підвищення податків. Співвласник Monobank Олег Гороховський 28 липня у Facebook назвав “зрадниками” тих, хто пропонує підвищити податки у країні, яка воює.
Аналітик, інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив натомість, що країна у стані війни не може не підвищувати податків і в Україні склалася унікальна ситуація завдяки грошам західних партнерів. Водночас він звернув увагу, що заплановані урядом кроки можуть стати “виключно тиском на білий бізнес”, натомість просте підвищення ПДВ “зачепило б усіх, але рівномірно”.
Водночас США заохочують уряд України збільшувати прибутки насамперед через реформи, а не через підвищення податків, повідомила 29 липня спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Вона запропонувала зосередитися не на підвищенні податків, а на реформі митниці й боротьбі із сірими ринками.
