Коментуючи визначну подію, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман наголосив, що діти – безумовний пріоритет Уряду.
«І сьогодні ми відкриваємо нові можливості для створення умов для розвитку та самореалізації дітей та молоді в українських громадах», – сказав Глава Уряду.
Він нагадав, що Кабінет Міністрів вже зараз працює над системою соціального захисту дітей. Мова про ініціативу ліквідації черги в дитячі садки до 2020 року, про фінансування регіональних проектів розбудови й розвитку спортивної інфраструктури для дітей та юнацтва, про виділення цього року 1 млрд грн на переоснащення початкової школи, про збільшення зарплат вчителям – за два роки на 75%.
У великій нагоді є досвід, який свого часу реалізували в регіонах, передусім у Вінниці, де ініціатива «Вінниця – місто дружнє до дітей» реалізовується з 2009 року. Всі рішення, які ухвалюються в місті, перевіряються на предмет можливостей для повноцінного фізичного і духовного розвитку дітей та молоді. Причому до напрацювання потрібних рішень залучаються діти.
«Свого часу у Вінниці ми стали залучали дітей до ухвалення важливих рішень, створювали інститут дитячих омбудсменів. Спільно вирішували, як створити, приміром, систему транспорту, як вирішити питання безпеки, яке є ключовим. Саме тому, я дав доручення урядовцям, аби така ініціатива стала глобальною, – сказав Володимир Гройсман. – Це наша найкраща інвестиція. Найвища цінність – життя та здоров’я дитини».
Глава Уряду подякував Дитячому Фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Фонду ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА) за підтримку і таку ініціативу. «Хотів би, аби в кожному куточку України питанню дітей був наданий найвищій пріоритет», – сказав Володимир Гройсман.
У свою чергу Глава представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Джованна Барберіс зазначила, що ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді» дійсно не нова для України. «Але саме сьогодні є нагода більш ефективно реалізувати її завдяки активній реформі децентралізації. Ця програма унікальна і нагальна для України. І я дякую Уряду за відданість і бажання реалізувати складні завдання», – сказала Джованна Барберіс. За її словами, долучення до ініціативи дозволить Україні ефективно захищати права дітей та молоді.
Довідково
Ініціатива «Громада, дружня до дітей та молоді» передбачає захист 5 базових прав дитини, включаючи право на освіту та охорону здоров’я. Громади, які вестимуть активну роботу в напрямку захисту прав дітей та молоді, отримуватимуть спеціальний статус, який дозволить громаді більш тісно працювати з іншими громадами, як всередині України, так і за її межами, залучати інвестиції, передусім, в соціальні проекти.
НАТО вітає значне покращення співробітництва з Україною у рамках «Процесу планування та оцінки сил»
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час візиту до штаб-квартири НАТО зустрілась із заступником помічника Генерального секретаря Альянсу з оборонної політики та планування Джонатаном Перішем.
Сторони обговорили питання участі України у програмі НАТО «Процес планування та оцінки сил» (ППОС), а також розвитку системи оборонного планування за стандартами НАТО.
«Ми високо цінуємо підтримку Альянсу в просуванні реформи у сфері оборони в Україні та розглядаємо «Процес планування та оцінки сил» як інструмент, який дозволяє нам організувати роботу з ретельного оборонного планування та наближення українського сектора безпеки і оборони до євроатлантичних стандартів», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.
У контексті розвитку спроможностей української сторони Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала про необхідність посилення міжвідомчої взаємодії, а також синергії зусиль усіх гілок влади з реалізації ключових стратегічних документів, які регламентують співробітництво України з НАТО: Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО з відповідними документами оборонного планування – Стратегічним оборонним бюлетенем, дорожніми картами реформ міністерств та відомств, а також Планом пріоритетних дій Уряду.
Джонатан Періш позитивно оцінив здобутки української сторони за минулий рік, зазначивши про значне покращення співробітництва з Альянсом у рамках реалізації ППОС.
«Надзвичайно позитивно вражений прогресом у проведенні реформ оборонно-безпекового сектору. Втім потрібно не рахувати кількість реформ, а виділяти якість змін. Україні необхідно розробити план досягнення «абсолютних» пріоритетів. Ви маєте багато пріоритетів, але при цьому обмежені ресурси», – зазначив Джонатан Періш. Він також оцінив ефективну взаємодію Міноборони, МВС та Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України, підкресливши, що міжвідомча координація за минулий рік значно покращилась.
«Одним з основних показників ефективності нашої спільної роботи з Альянсом буде ухвалення Закону України «Про національну безпеку». Ми вдячні експертам НАТО за значний внесок у розробку цього документа», – додала Віце-прем’єр-міністр. За її словами, головним аспектом оборонної реформи в Україні є посилення можливостей для ефективного цивільного нагляду за сектором безпеки та оборони, а також розробка сучасної військової політики.
Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у засіданні Комісії Україна-НАТО у Брюсселі
Перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у засіданні Комісії Україна – НАТО на рівні послів, присвяченому обговоренню питань ходу реформ і безпекової ситуації в Україні та навколо неї.
У вступному слові головуюча на засіданні Заступниця Генерального секретаря НАТО Роуз Гьоттемюллер дала високу оцінку результатам співробітництва між Україною та НАТО, впроваджуваним реформам, а також запевнила у незмінній солідарності та єдності держав-членів НАТО в питанні підтримки суверенітету і відновлення територіальної цілісності України. Ця позиція була широко підтримана членами Альянсу.
Віце-прем’єр-міністр поінформувала учасників засідання про нинішню безпекову ситуацію на Сході України та в Криму у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації. Відтак було зазначено про важливість подальшої політичної та практичної підтримки НАТО України в протистоянні агресії та впровадженні внутрішніх реформ.
Окремо Іванна Климпуш-Цинцадзе зупинилась на основних результатах внутрішніх змін, зокрема в рамках виконання Україною попередньої Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО. Йшлося про реформування безпекового сектору, судової системи та забезпечення верховенства права, боротьбу проти корупції, удосконалення податкової системи, продовження децентралізації, покращення системи міжвідомчої координації.
«Ми чітко розуміємо, що можливості, надані Річною національною програмою, не повністю використовувалися протягом багатьох років. Однак ми пишаємося тим, що за останні два роки нам вдалося суттєво змінити та покращити взаємодію, продемонструвавши реальні важливі досягнення», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона окреслила основні положення планованої РНП на 2018 рік.
Під час засідання Комісії також наголошувалося на важливості організації засідання Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів під час Саміту НАТО у Брюсселі у липні 2018 року.
Посли держав-членів НАТО наголосили на своїй незмінній підтримці України. Було зазначено прогрес, досягнутий Україною, та висловлено готовність Альянсу сприяти проведенню подальших реформ.
Практичним механізмом реалізації реформ залишатимуться Річні національні програми, виконання яких щорічно оцінюється НАТО.
«Ми робимо реформи не для Брюсселя чи Вашингтона, Варшави, Вільнюса чи Берліна. Україна це робить для себе, для кожного зі своїх громадян», – сказала Віце-прем`єр-міністр.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе та заступниця Генерального секретаря НАТО Роуз Гьоттемюллер під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі обговорили нагальні пріоритети у відносинах між Україною та НАТО. «Таким пріоритетом для України є проведення комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів під час саміту НАТО, що відбудеться у липні», – заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона зазначила, що Україна сподівається на подальшу рішучу підтримку союзників та розраховує на посилену військову співпрацю через запрошення приєднатися до Програми розширених можливостей.
Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що Україна прагне поглиблювати відносини з Альянсом з метою приєднання до організації. «Я хотіла б чітко заявити: вступ до НАТО є нашою стратегічною метою. Україна зацікавлена повною мірою використовувати всі існуючі практичні інструменти та можливості для наближення до Альянсу та підготовки до можливого членства», – сказала вона. Віце-прем’єр-міністр додала, що нещодавнє рішення українського Парламенту визначити членство в НАТО стратегічним пріоритетом України створює всі підстави для країн-союзників розглядати Україну як країну, яка прагне вступити до Альянсу.
Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала заступницю Генсека НАТО, що, незважаючи на російську агресію та тимчасову окупацію Криму й Донбасу, Україна продовжує здійснювати всебічні реформи, спрямовані на зміцнення демократії та верховенства права, забезпечення економічного процвітання. «У 2018-2019 роках Україна зосередиться на сталому економічному зростанні, отже, серед пріоритетів будуть створення спеціалізованого Антикорупційного суду, приватизація, дерегуляція, реформа державного управління, поліпшення інвестиційного клімату, подальше реформування енергетичного сектору, пропозиції щодо запровадження ринку землі, логістика та інфраструктура, сприяння інноваціям і продовження реформ у соціальній сфері – охорона здоров’я, освіта та пенсійна реформа», – сказала вона.
Сторони також торкнулися питання українсько-угорських відносин та рішення Угорщини про блокування Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів. «Роблячи відносини України і НАТО заручником двосторонніх питань з Україною, уряд Угорщини відкриває ящик Пандори та створює загрозливий прецедент для майбутньої співпраці Альянсу з партнерами», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона підкреслила, що розробляючи механізми впровадження Закону «Про освіту», українська сторона дотримуватиметься раніше заявлених зобов’язань щодо реалізації рекомендацій Венеційської комісії, а також – відкрита для консультацій з угорською меншиною в Україні та з угорським урядом.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, зустрілася з помічником Генерального Секретаря НАТО з операцій Патріком Тернером. Сторони обговорили напрями взаємодії для підвищення рівня готовності у випадку надзвичайних ситуацій цивільного характеру та захисту критичної інфраструктури, як елементів системи національної безпеки України.
Учасники зустрічі позитивно оцінили створення ефективної та сучасної системи цивільного захисту в Україні, яку включено до Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік.
Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Патріку Тернеру за його особисту підтримку розвитку тіснішої співпраці між Україною та Альянсом у рамках Комітету з планування на випадок надзвичайних ситуацій, адже цей формат довів свою користь для України. «Ми очікуємо, що співпраця України з НАТО у цій сфері буде на такому ж високому рівні, як і співпраця в оборонному та військовому секторах. Сподіваємося на ефективність такої взаємодії», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Патрік Тернер та Іванна Климпуш-Цинцадзе обговорили також взаємодію з НАТО у створенні в Україні національної системи стійкості. «Особливу увагу ми приділяємо створенню в Україні єдиної системи стійкості як комплексного рішення для формування дієвого механізму запобігання та протидії різним видам загроз, із залученням досвіду та найкращих методик держав-членів НАТО у цій сфері», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.
Вона зазначила, що обговорення цього питання планується під час засідання Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій у форматі «29+1». Під час цього засідання українська сторона має намір поінформувати союзників про свої досягнення та обговорити способи покращення ситуації у цих напрямах.
Також сторони обговорили питання протидії гібридним загрозам і спільні проекти у цій сфері. «На жаль, зараз Україна для Росії де-факто є базою для випробування різноманітних гібридних атак», – наголосив помічник Генерального Секретаря Півночноатлантичного альянсу.
Окрім цього, Іванна Климпуш-Цинцадзе та Патрік Тернер приділили увагу участі України в операціях НАТО. Зокрема, представник Альянсу позитивно оцінив вклад України в безпеку Чорноморського регіону.
На часі – впровадження трирівневої системи ЦНАП, – Геннадій Зубко
Сьогодні ми маємо синергію зусиль органів місцевої влади, Уряду і міжнародних партнерів щодо розбудови мережі центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) на місцях. Таке партнерство сприяє створенню сучасних ЦНАПів за кошти місцевих бюджетів, ДФРР, субвенції для ОТГ та програми «U-LEAD з Європою». Тому від місцевої влади та громад важлива ініціатива в цьому напрямку, яку ми як Уряд будемо підтримувати і впроваджувати. Про це на загальних зборах Асоціації ОТГ заявив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«Ми переходимо до трьох стандартів ЦНАПів. Це стосується не лише вимог до приміщень та оснащення. Мова про відповідність визначеним стандартам 1, 2 або 3 рівня з точки зору кількості послуг, що надаються. Для прикладу, третій рівень – це 600 послуг. Ми розуміємо, що такий ЦНАП може бути розміщений у великих містах та обласних центрах. Але ми також прагнемо до відкриття ЦНАПів і в ОТГ, які б забезпечували максимально комплексне та якісне надання адмінпослуг», — зазначив Геннадій Зубко.
На сьогодні вже відкрито 75 ЦНАПів в Україні за рахунок ДФРР і субвенцій ОТГ. Загалом по Україні – 746 ЦНАП, з яких 71 – в ОТГ.
За словами Геннадія Зубка, вже напрацьована мережа — карта необхідної кількості ЦНАПів по всій Україні. «Мережа враховує важливий критерій – територіальну та часову доступність до послуги для мешканців у конкретному населеному пункті. Найближчим часом ми опублікуємо весь перелік населених пунктів з обов’язковим розміщенням у них ЦНАПів, і проекти зі створення центрів за цією методикою будемо підтримувати в першу чергу», — зазначив Віце-прем’єр-міністр.
Середня номінальна заробітна плата в Україні в лютому становила 7828 грн, що більш ніж удвічі перевищує показник мінімальної зарплати на поточний рік, закріплений в законі про Державний бюджет. Про це свідчать дані Державної служби статистики України. За рік (лютий до лютого) зростання становило 26,1%. Індекс реальної заробітної плати (лютий до лютого) становив 110,5%.
У галузевому розрізі зарплати вищі за середню зафіксовані в промисловості (8347 грн), в торгівлі (8537 грн), на транспорті (8496 грн), в сфері ІТ (13242 грн), в сфері фінансової діяльності (14404 грн), в науковій діяльності (10524 грн). Зарплати в бюджетній сфері дещо нижчі, але вони також суттєво перевищують мінімальний показник.
В регіональному розрізі зарплати вищі за середню отримували працівники підприємств та організацій Донецької та Київської областей. Наближаються до середнього по країні показника підприємства Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської областей. В Києві середня зарплата сягнула 12124 грн.
Одночасно, згідно з даними Держстату, зменшується показник заборгованості по зарплатах. Причому найбільшу частку боргів становлять застарілі заборгованості, сформовані, передусім, на економічно неактивних підприємствах східних областей, зупинених, в тому числі, через бойові дії.
Довідково
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман поставив завдання довести показник середньої зарплати в Україні за підсумками 2018 року до 10 тис. грн. Глава Уряду наголошував, що таке підвищення забезпечать економічний ріст та політика Уряду щодо розвитку промислового потенціалу та залучення інвестицій і технологій в економіку держави.
Розпочато перший етап структурної реорганізації ДФС — районні ДПІ втрачають статус юросіб
Державні податкові інспекції в районах, містах (крім м. Київ), районах у містах, об’єднані державні податкові інспекції втрачають статус юридичних осіб та приєднуються до головних управлінь ДФС у регіонах. Таке рішення Кабінет Міністрів затвердив постановою «Про реформування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» 28 березня 2018 року.
У чому суть?
Відбувається перший етап структурної реорганізації ДФС в рамках комплексної реформи ДФС, наступним кроком якої є створення єдиної юридичної особи в податковому напрямі ДФС. Таким чином, завершуються процес переходу функцій аудиту та роботи з боргом на обласний рівень, розпочатий з прийняттям Закону України №1797 «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Районні податкові інспекції фактично перетворюються в Центри обслуговування платників.
«Ліквідація районних органів ДФС — це перший етап структурної реорганізації ДФС. Це дозволить областям ефективніше виконувати основні функції ДФС, такі як аудит та робота з боргом, а районам зосередитися на обслуговуванні платників. Наступний крок структурної реорганізації ДФС — створення єдиної юридичної особи у податковому напрямі ДФС», — каже Міністр фінансів Олександр Данилюк.
Що це дає?
Така реорганізація дозволяє ефективно організувати роботу персоналу районів та областей.
Що далі?
Після впровадження зазначеної ініціативи планується створення єдиної юрособи на рівні податкового блоку ДФС.
 всесвітньої ініціативи «Громада, дружня до дітей та молоді».…){kind=link}