Грип птиці – гостра контагіозна вірусна інфекція птахів. Пташиний грип може інфікувати людину і несе значний ризик для її здоров’я, людині передається від хворої птиці. До грипу птиці сприйнятливі всі види птиці. Домашня птиця інфікується від дикої водоплавної та синантропної (напівдикої, що мешкає поряд з людиною: горобці, ворони, синиці тощо) птиці, яка переносить хворобу безсимптомно, але на довгий час може залишатися переносником та природним резервуаром інфекції.

Джерело вірусу пташиного грипу в природі

Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками інфекції та природним резервуаром інфекції. Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір’я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, синантропні птахи, дика перелітна птиця, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.

Симптоми пташиного грипу у свійської птиці

Клінічні ознаки у курей різноманітні: від слабовиражених до гострого перебігу, з високою смертністю без проявів будь-яких симптомів або з мінімальними ознаками депресії; відсутність апетиту, раптова загибель великої кількості птиці у стаді; хвора птиця сидить або стоїть у напівкоматозному стані з опущеною головою. При цьому загибель птиці досягає 80-100%. Кури, інфіковані вірусом пташиного грипу, несуть яйця без шкаралупи і з часом припиняють яйцекладку. Хвороба супроводжується депресією, втратою чутливості, сльозотечею, набряками в ділянці голови і шиї, синюшністю слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистим проносом, рідше – симптомами ураження органів дихання.

У бройлерів клінічні ознаки високопатогенного грипу менше виражені, ніж у інших видів птиці, і характеризуються пригніченням, сонливістю, відсутністю апетиту та підвищеною летальністю. Також спостерігаються набряки голови та шиї, ознаки ураження нервової системи, зокрема викривлення шиї та нерухливість, мала рухливість.

Клінічні ознаки грипу індиків залежать від патогенності збудника, віку птиці та інфікування збудниками інших хвороб. При зараженні високопатогенними штамами грипу відмічається раптова загибель птиці, знижується або припиняється яйцекладка, з’являються бронхіальні хрипи і скреготання в легенях, глухий, болючий кашель, запалення носових ходів, набряки голови, депресія, діарея. Смертність досягає 80-90%.

Низькопатогенні віруси грипу викликають зниження або припинення яйценосності, слизове запалення верхніх дихальних шляхів, запалення носових ходів та зростаючу загибель птиці.

У каченят, хворих на грип, спостерігаються слабкість, пригнічення, сльозотеча, часткова або повна відмова від корму, приступи судом, після яких каченята гинуть. Часто настають паралічі шиї, кінцівок, крил. Загибель каченят досягає 50%. Дорослі качки хворіють без видимих клінічних ознак.

У гусей, заражених вірусами пташиного грипу, спостерігаються відсутність апетиту, ознаки депресії, пронос, набряк очних пазух. У гусенят проявляються ознаки ураження нервової системи.

У фазанів, перепілок і цесарок хвороба може перебігати з ознаками ураження дихальної системи і шлунково-кишкового тракту.

Профілактика пташиного грипу

1. Здійснювати постійний нагляд за клінічним станом птиці.
2. Завозити інкубаційні яйця, добовий/ремонтний молодняк тільки з територій та господарств, благополучних щодо грипу та інших інфекційних захворювань.
3. Проводити інкубацію завезених яєць в окремому інкубаторії, в умовах надійної ізоляції від інкубаційних яєць, одержаних у цьому господарстві.
4. Не допускати змішування в інкубаційних та вивідних інкубаторах яєць, доставлених з різних господарств.
5. Проводити дезінфекцію інкубаційних яєць перед закладкою в інкубатор.
6. Вирощувати ремонтний молодняк ізольовано від дорослої птиці.
7. Дотримуватися термінів міжциклових профілактичних перерв перед посадкою кожної наступної партії птиці, проводити якісну підготовку приміщень до посадки наступної партії птиці, дотримуватись ветеринарно-санітарних вимог в пташниках, інкубаторії та інших виробничих приміщеннях; організовувати роботу птахогосподарств у закритому режимі, підтримувати у робочому стані ветеринарно-санітарні об’єкти (дезбар’єри, санпропускники, дезкилими тощо).
8. Організовувати постійні заходи, направлені на знищення гризунів, паразитів і недопущення залітання диких, синантропних птахів у пташники, кормоцехи тощо.
9. Проводити постійний клінічний огляд птиці в особистих селянських господарствах та приватних птахогосподаствах.
10. Дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках і т.п.).

При ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі необхідно негайно інформувати:

1. Бориспільську районну державну лікарню ветеринарної медицини, м. Бориспіль, вул. Польова, 26, тел. 045 95 6-64-49.
2. Переяславську державну дільничу лікарню ветеринарної медицини, м. Переяслав, вул. Ярмаркова, 51, тел. 045 67 3-74-32.
3. Яготинську державну дільничу лікарню ветеринарної медицини, м. Яготин вул. Героїв Танкістів, 14, тел. 045 75 5-46-58.