За багаторічною традицією золотої осінньої пори, у третю неділю вересня, Переяслав відзначає свій День міста. Нині все буде скромно. А ось у довоєнні роки це були два дні святкування з великою різноманітною програмою, численними гостями. І до речі, від них тоді часто можна було почути різну інтерпретацію назви нашого міста. А як же правильно? На цю тему маємо наукове дослідження, яке підготував для нашого видання Олександр Колибенко.
Версії про походження назва нашого міста?
У 1843 році на сторінках журналу «Московитянин» між Михайлом Максимовичем та Осипом Бодянським розгорілася дискусія про те, як правильно звучить назва містечка на Полтавщині – ПереяслІв чи ПереяслОв. У місцевій народній вимові ще й до сьогодні вживаються обидві форми. Тож яка з них достовірна?
Існує кілька пояснень походження назви «Переяслав». Найдавніше наведене у «Повісті врем’яних літ» в легенді про заснування Володимиром Святославичем міста при впадінні Альти в Трубіж. Йдеться про двобій руського й печенізького богатирів, у якому наш богатир отримав перемогу – «Переяв славу отрок той». Саме тому і місто, зведене Володимиром на місці поєдинку, було назване Переяславом.
Ми звикли до легенди і народну етимологію «за звучанням» (якщо переяв – то Переяслав) сприймаємо як даність. Але міста не засновуються на місцях перемог. Для такого важливого кроку потрібні вагоміші причини. Перемога може бути лише приводом і то зазвичай не реальним, а тільки оспіваним у легендах.
Насправді вибір локації для міста-фортеці був визначений планом укріплення південних і південно-східних рубежів Русі від небезпеки зі Степу. Поблизу впадіння Альти в Трубіж розташовувався брід, яким користувалися печеніги для нападів на Русь, і саме його потрібно було перекрити, убезпечити. Тож розташування Переяслава було обумовлено географією місцевості та необхідністю захисту від кочовиків.
Наступне пояснення назви міста також базується на народній етимології, і це знову той випадок, коли намагаються пояснити речі, для розуміння яких недостатньо інформації. На початку ХІХ ст. студент Харківського університету О. І. Левшин, майбутній відомий державний діяч, подорожуючи Україною, побував і в Переяславі. Тут йому трапився старий рукопис, у якому значилося, що неподалік давнього Переяславля було село Перея, в якому народився Ян Усмошвець – герой легенди Кирило Кожум’яка. Після перемоги над печенізьким велетнем Володимир побудував нове місто і назвав його Переяславль (Перея славна) на честь рідного села юнака-переможця.
Історик М. М. Корінний свого часу висловив припущення, що назва Переяслав може походити від давньоєврейського Перея – «Земля, що лежить поперек». Так називалося Лівобережжя ріки Йордан у Пелестині, і так єврейсько-хозарські купці могли називати Лівобережжя ріки Дніпро, через яке вони їздили з товарами із Хозарії до Києва. А найближчий і найзручніший брід через Дніпро – Зарубський – був неподалік Переяслава.
Думка цікава, але на час виникнення Переяслава Хозарія, розгромлена у 965 році Святославом, занепала. Тож хозарські купці уже не проявляли попередньої активності і не могли диктувати свої умови та роздавати географічні назви на чужих територіях. Та й у попередні часи хозари не були наскільки дієвими на цих землях, їхні впливи на Русь значно перебільшені.
Град Переясловль. Малюнок XVIII століття
Дунайський слід
Вірогіднішою видається думка щодо дунайських паралелей з іменем нашого міста. Сучасні дослідники вважають, що назва не виникла на основі місцевих, наддніпрянських реалій, а була перенесена на берег ріки Трубіж з території Болгарії, столицею якої був Преслав. Східні слов’яни запозичили цю назву для міста Русі, але змінили південнослов’янське пре- на звичне для своєї вимови пере-.
Можливість такого переносу назви виникла в часи тісних русько-болгарських стосунків, коли значні групи населення з обох боків вступали у безпосередній контакт. Писемні джерела дають змогу виокремити два таких періоди. Це 968-971 роки, коли князь Святослав воював на Балканах, відстоюючи інтереси Візантії та водночас намагаючись створити свою державу в престижному регіоні. Проте навряд чи князь, заклопотаний балканськими проєктами, відправляв у Русь аж такі значні маси полонених, щоб вони давали назви населеним пунктам.
Другий, вірогідніший період, у якому назва «Преслав» могла бути перенесена в Русь – це 985-992 рр. Він пов’язується вже з діяльністю Володимира, сина Святослава. Загалом зовнішньополітичні інтереси Русі були пов’язані більше з Візантією, аніж з Європою. А в означений період відбулося багато найрізноманітніших подій в плані взаємин Русі з греками.
Виконуючи умови союзницького договору, укладеного іще його батьком, Володимир здійснив похід на болгар «на лодьях» 985 року. Далі було взяття візантійського Корсуня (Херсонесу) в Північному Надчорномор’ї, прийняття Володимиром християнства і хрещення Русі, одруження з сестрою імператора Василія ІІ Анною, допомога візантійцям у придушенні повстання Варди Фоки, поразка болгар від Візантії, хорватський похід Володимира. Ці події створили оптимальні умови для перенесення топоніма Преслав з Болгарії.
Для зведення нового града Володимир використав не лише зібране в інших регіонах Русі населення, а й полонених у ході усіх цих подій болгар. Використання захопленого внаслідок походів та воєн населення для будівництва нових міст і оборонних ліній, заселення ним прикордонних земель було звичним явищем у ранньому середньовіччі. Тож надання назви Преслав місту на кордоні, який нагадував дунайський кордон Візантії, що також потерпав від нападів печенігів, виглядає логічним. Заснування Володимиром Святославичем нового міста Переяславль на кордоні охрещеної Русі, на межі зі Степом, може говорити і про ностальгію Володимира за бойовою звитягою лицаря Святослава, за його планами створити на Балканах свою державу.
Звідки походить назва болгарського міста Преслав?
Історики на основі вивчення візантійських хронік, слов’янських рукописів, латинських та арабських джерел, печаток та різних написів дійшли висновку, що спочатку, у ІХ-Х ст., місто в Болгарії називалося «Преславен град», тобто «преславне місто». Наприкінці Х ст. виникає наш Переяслав, що має, з точки зору болгар і греків, таку саму назву.
Отже, щоб не плутати ці два міста, до їхніх назв у церковних документах і хроніках приєднуються додаткові частини – Мегалі Преслав (Великий Преслав) і Росіас Преслав (Руський Переяслав). Тому в ХІ ст. «Преславен град» перетворився на «Великий град Преслав», а наше місто стало називатися Переяславль Руський. Руський тому, що Русь – це Київське, Чернігівське та Переяславське князівства. Ця територія і була Руссю.
Інші частини країни називалися Галичина, Волинь, Новгородське та Полоцьке князівства, Залісся. Це вже потім злі і жадібні московити, які не вміють створювати, лише захоплювати, вкрали назву Русь для свого Залісся. І навіть не вони перетворили цю назву на «Росія». Русь у грецькій вимові звучить як РОсія, з наголосом на о. Так назва писалася у візантійських документах, у такому вигляді її і «запозичив» Петро І для нової назви держави замість Московія.
То як же правильно?
Таким чином, в основі назви Переяслав лежить корінь «слав», а сама назва означає не що інше як «преславне місто». В народній свідомості як болгар, так і наших предків це чітко усвідомлювалося ще з часу виникнення Преслава Великого. Дослідження давньої столиці Болгарії показали, що місто у своєму плануванні мало паралелі з давнім Єрусалимом. Саме тому воно вважалося «богоспасаємим», «богохранимим» і, відповідно, преславним, чудовим, адже несло в своїй містобудівельній структурі елементи міста, в якому відбулися події Нового Завіту.
Вибір назви третього за значенням міста Руської землі – Переяслава – був обумовлений претензією на спадкоємність святості Преслава, який успадкував її від головного сакрального центру християнського світу – Єрусалиму. Тож правильне історичне звучання назви нашого преславного міста – Переяслав.
Олександр КОЛИБЕНКО,
заступник генерального директора НІЕЗ «Переяслав»,
кандидат історичних наук
