У музеї просто неба відкрили меморіальну дошку Герою України Михайлу Сікорському

Сьогодні, в день 100-річчя від дня народження будівничого переяславських музеїв, Героя України Михайла Сікорського, на території музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відбулося відкриття меморіальної дошки Михайлу Івановичу. У заході взяли участь міський голова Вячеслав Саулко, його заступниця Оксана Степаненко, директор НІЕЗ “Переяслав” Олексій Лукашевич, ректор УГСП Віталій Коцур,  український політик та громадський діяч Микола Томенко, працівники музею та інші. 

***

Михайло Іванович Сікорський народився 13 жовтня 1923 р. у м. Чигирині Черкаської обл. у сім’ї робітників. У родині виховувалось четверо дітей: Іван, Олександр, Михайло та Марія. Батько, Іван Іванович, помер у 1930 р., а мати, Марфа Мусіївна, в 1933 р. З 1933 по 1939 рр. разом із братом і сестрою Михайло Сікорський виховувався в чигиринському дитячому будинку.
Закінчив 8 класів чигиринської середньої школи № 1 м. Чигирина. У 1939-1943 рр. навчався в Запорізькому авіаційному технікумі ім. К. Ворошилова, який закінчив у 1943 р. в Омську, куди на початку війни був евакуюваний навчальний заклад. Після його закінчення був залишений у технікумі на посаді інструктора. За роботу на Омському авіаційному заводі імені Баранова та в авіаційному технікумі був нагороджений двома медалями, в тому числі медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов».
У 1946-1951 рр. навчався на історичному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка. В 1951 р. був призначений на посаду директора Переяслав-Хмельницького історичного музею.
За шістдесят років подвижницької праці Михайло Іванович зробив вагомий вклад у дослідження історії та культури древньої переяславської землі, перетворив м. Переяслав-Хмельницький на видатний осередок культури й духовності, скарбницю пам’яток історії нашої країни, створив унікальний музейний комплекс – Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник. У 1999 році заповідник отримує статус національного і змінює назву на Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». М. І. Сікорський призначається на посаду генерального директора, а з квітня 2008 р. – почесного генерального директора НІЕЗ «Переяслав».
У 1966 р. за заслуги в розвитку культури й успіхи в роботі з культурного обслуговування населення України Указом Президії Верховної Ради УРСР М. І. Сікорському присвоєно звання Заслуженого працівника культури.
Протягом багатьох років Михайло Іванович був членом правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Всеукраїнської спілки краєзнавців, Всеукраїнського фонду культури.
Із 1984 р. Сікорський М. І. – Почесний громадянин м. Переяслава-Хмельницького, а з 1997 р. – Почесний громадянин Останкінського району м. Москви
У 1989 р. Постановою ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР йому присуджено Державну Премію УРСР імені Тараса Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва.
У 1993 р. за видатні заслуги в розвитку українського краєзнавства, дослідження національної історико-культурної спадщини М. І. Сікорському присуджено республіканську премію імені Дмитра Яворницького.
Рішенням вченої ради Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди в 1996 р. М. І. Сікорському присвоєно вчене звання доцента кафедри історії та культури України .
Загальними зборами Української Академії архітектури і мистецтв М. І. Сікорського у 1998 р. обрано почесним її членом із врученням диплому, а за багаторічну діяльність та значний особистий внесок у розвиток єврейської культури України у 1999 р. присвоєно звання «Почесний діяч Єврейської ради України». У 2001 р. за значний інтелектуальний внесок у розвиток України Сікорському М. І. присуджена премія імені Володимира Вернадського, а у 2003 р. він став лауреатом премії «Гордість України».
М. І. Сікорський систематично публікував матеріали з історії України, краєзнавства, археології, пам’яткознавства в наукових збірниках, альманахах, найрізноманітніших періодичних виданнях як в Україні, так і за кордоном. Він входив до редколегій журналів «Українська культура» та «Музеї України». Його ім’я внесено до Книги пошани республіканського правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Воно вміщене й до списків енциклопедичних видань України («Хто є хто», «Енциклопедичний словник», «Енциклопедія українців»).
Михайло Іванович – автор 130 наукових праць і публікацій, серед них – 12 книг і монографій, зокрема, «На землі Переяславській», «Скарби нашої пам’яті», «Велика сучасність державного діяча», «Українська народна естетика», «Музеї землі Переяславської».
За самовіддане служіння Україні на ниві збереження культурної спадщини, багаторічну подвижницьку науково-просвітницьку діяльність, розвиток музейної справи М. І. Сікорський був нагороджений Почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1983), Кабінету Міністрів України (1998), Київської обласної державної адміністрації (2001); орденами Трудового Червоного прапора (1976), Жовтневої Революції (1986), Богдана Хмельницького III ступеня (1995), Ярослава Мудрого V ступеня (2001) та 15 медалями Радянського Союзу.
11 березня 2005 р. Указом Президента України № 459 М. І Сікорському присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави.
У 2008 р. з нагоди 85-річного ювілею Михайло Іванович був нагороджений золотими медалями Академії мистецтв України та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури України, почесними відзнаками Міністерства культури і туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури», Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди та Почесною грамотою Верховної Ради України.
27 вересня 2011 р. Михайло Іванович Сікорський помер та був похований у м. Переяслав-Хмельницький на Заальтицькому кладовищі.
Михайло Іванович Сікорський вніс неоціненний вклад у розвиток музейництва та збереження культурної спадщини України. Його творчий, науковий, музейний доробок стане духовним пам’ятником і дороговказом для сучасників і наступних поколінь.

Додати коментар