Відомий переяславський піаніст Ігор Янчук в останній літній вікенд влаштував просто неба атмосферний концерт. Виконав авторські композиції та найкращі твори сучасних композиторів-неокласиків. Про дивовижну зустріч зі своїм кумиром, який надихнув його стати музикантом, він розповів Proslav.
Творчу подію під назвою «Піанополе» організували у Переяславі вдруге – перша була рік тому. Цього разу насолодитися живим концертом фортепіанної музики на поле біля річки Трубіж завітало значно більше людей. Переважно – молодь: хтось прийшов провести романтичний вечір зі своєю половинкою, хтось взяв за компанію друзів, кілька родин були з дітьми.
В очікуванні початку музичних історій глядачі зручно вмостилися на пледах просто на галявині. Тим часом Ігор Янчук розповів:
– Чому збираємось саме на полі? Локацію обирали невипадково. Неподалік мій дім, і багато яскравих дитячих спогадів пов’язані з цим місцем. Тут ми відзняли перший кліп на мою авторську композицію «Поле Марі», про любов до життя, музики, рідного краю, жінки. Художниця Марина Панкевич, якій я показав ці краєвиди, а згодом і присвятив твір, подарувала мені нові асоціації, тому поле для мене – дуже особливе місце. Марина зобразила його на листівках. І хоч сама вона не змогла бути присутня сьогодні, передала маленькі сюрпризи для всіх присутніх.
Музикант подякував друзям, які допомогли йому з декором локації та організацією івенту. Головного героя вечора – піаніно – надав переяславець Влад Самань.
Замість гонорару попросив квиток на концерт
Дев’ять із сімнадцяти композицій, які прозвучали у програмі «Піанополя» – авторські, решта вісім – написані трьома композиторами, що їх Ігор Янчук називає своїми «заочними вчителями». І саме їм завдячує у формуванні свого музичного смаку та творчого світогляду. Це француз Жан-Філіпп Ріо-Пі, італійці Роберто Каччапалья та Людовіко Ейнауді.
Виявляється, саме творчість Ейнауді надихнула переяславця стати піаністом. Закінчивши музичну школу, Ігор покинув інструмент на сім років. Аж раптом почув музику культового композитора. Шалена хвиля натхнення викликала бажання дістати ноти і знову сісти за піаніно.
У Переяславі Ігор став відомим як засновник мистецької ГО «Джем Толока», а в Києві його знають як талановитого вуличного музиканта. Упродовж кількох років чоловік грав на піаніно біля київського фунікулера. Саме там улітку 2021 року його запримітив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.
Невдовзі після цього переяславця запросили зіграти з оркестром під час перформансу з нагоди 30-річчя Незалежності України. Ігор у той день виконав основну партію на головній сцені країни – оглядовому майданчику над ТЦ «Глобус».
– За той виступ мені пропонували гонорар. Та замість грошей я попросив квиток на концерт свого музичного гуру – Людовіко Ейнауді, який мав приїхати до Києва. Режисер відповів – без проблем. На концерті я сидів просто навпроти сцени. Ейнауді, мов на замовлення, грав мої улюблені композиції, і я на мить відчув, що він грає тільки для мене, – згадує Ігор.
Після концерту переяславського музиканта провели за лаштунки, де він особисто познайомився з культовим, відомим на весь світ митцем, сфотографувався та взяв автограф.
– Досі згадую той день і навертаються сльози. Ми обмінялися кількома фразами через перекладача. Я сказав Людовіко, що не став би піаністом, якби не він, і його творчість мене дуже надихає. Як сьогодні пам’ятаю, це було 14 листопада 2021 року.
Минуло два роки, і Ігор грає кращі твори свого улюбленого музиканта для публіки у рідному місті. Кожну композицію виконує так, немов у нього за спиною крила – ще б пак, подумки він знову й знову переноситься на концерт своєї мрії.
