Злам акаунтів у соціальних мережах
Шахраї зламують облікові записи в соціальних мережах та месенджерах (фейсбук, інстаграм, телеграм). Для цього поширюють фішингові посилання, наприклад, під виглядом пропозицій взяти участь у голосуванні, конкурсі, пропозицій роботи в інтернеті тощо. Перейшовши за посиланнями, громадяни вводять логіни та паролі від своїх акаунтів у соціальних мережах/месенджерах, які автоматично стають відомі шахраям.
Далі шахраї від імені власника акаунта розсилають підписникам однакові повідомлення такого змісту:
“Привіт! Позич, будь ласка, гроші до завтра! Дуже треба!”.
Суму шахраї зазначають різну, вказують номери своїх карток ів такий спосіб привласнюють кошти осіб, які погоджуються їх позичити.
Запитайте у друга те, що можете знати тільки він та ви. Таке запитання одразу викриє шахрая.
СМС від шахраїв від імені банку
Шахраї надсилають смс-повідомлення від імені банку про те, що з рахунка громадянина намагаються переказати кошти. Якщо переказ особа не здійснювала, потрібно зателефонувати “псевдобанку” за номером, зазначеним в смс, або перейти за посиланням.
Якщо особа переходить за посиланням, то потрапляє на шахрайський сайт, де під виглядом блокування шахрайської трансакції й автоматичного повернення грошей пропонується ввести:
- номер телефону;
- пароль до інтернет-банкінгу;
- всі реквізити карти;
- смс-код (код підтвердження проведення операції).
Якщо особа телефонує за зазначеним у смс номером телефону, шахрай веде жертву на цей самий шахрайський сайт, де схиляє ввести вищезазначені дані.
Шахрайство під виглядом соціальних виплат
Шахраї привласнюють гроші під виглядом надання виплат українцям, які постраждали від війни. Для цього роблять смс-розсилання та розсилання в месенджерах про нарахування соціальних виплат, зокрема єПідтримки, допомоги від ЄС, представників ООН, Червоного Хреста, різних програм благодійних фондів. У розсиланнях шахраї пропонують перейти за посиланням для зарахування коштів просять ввести мобільний номер телефону, пін-код, пароль до інтернет-банкінгу, смс-код від банку. Також зловмисники створюють шахрайські сайти, схожі на справжні сайти державних органів, міжнародних організацій, банків та благодійних фондів. Громадяни переходять за посиланням, бачать сайт, схожий на справжню сторінку відповідної організації, вводять усі дані, що автоматично стають відомі шахраям.
. Для цього поширюють фішингові посилання, наприклад, під виглядом пропозицій взяти участь у голосуванні,…){kind=link}