“Протягом вчорашнього і сьогоднішнього вечорів ми з вами стали свідками нової хвилі переходів храмів із УПЦ до ПЦУ. Ми усе далі відходимо від москви і підсвідомих проросійських наративів у нашій громаді!
Душа радіє від тої думки, що тепер усі храми в селах та трьох основних храмах міста, які донедавна були в УПЦ, віднині теж звершуватимуть молитви українською.
Попри усі двочитання, які можуть виникати на хвилі інформаційних вкидів з боку промосковської церкви, ми можемо чітко констатувати, що релігійні Свято-Троїцької та Успенської церков тепер офіційно у лоні Православної Церкви України. Вона їх щиро вітає і простягає братню руку на зустріч!
Підкреслюю, що мова не може йти про якісь політичні рішення. Міська влада в жодному разі не втручалася у ці процесі. Ви усі знаєте мою позицію – вона є чіткою і державницькою. Ці переходи не є наслідком якихось захоплень, а свідченням чіткої і однозначної позиції громади україноцентричного міста – вона не сліпа й бачить, що лише з початком повномасштабного вторгнення УПЦ почала більш прозоро виявляти свою українську позицію, і, нібито, остаточно «відмежувалася» від рпц на своєму нещодавньому соборі у Феофанії. Проте ми бачимо, що жоден з очільників цієї церкви й досі не вийшов із синоду російської православної церкви і не зрікся нагород від путіна, вручених їм вже після 2014-го.
Такими зібраннями ми вже не вперше хотіли достукатися до свідомості наших дорогих отців з УПЦ та намагалися пояснити що громада в жодному разі не проти них. Їх просто просять й надалі бути зі своїми парафіями, правити у своїх рідних храмах підтримавши свідомих переяславців які молять і закликають їх долучитися Православної Церкви України та є незалежною від різних впливів і нав’язувань.
Ми віримо що вони відпустять усі образи і приймуть рішення, про яке ми їх просимо. Ми поважаємо і чекатимемо їх!
А поки вітаю релігійні громади та їх нових старост, Миколу Корпанюка і Олександра Ігнатенка з їх достойними рішеннями та зичу їм Божої благодаті і снаги. Слава Богу за все!” – допис зі сторінки міського голови Вячеслава Саулка.