Увесь світ об’єднався, щоб допомогти Україні протистояти повномасштабній агресії росії. Уряди країн погоджують надання зброї, ухвалюють пакети санкцій та підтримують українських біженців за кордоном.

Важливою і цінною є й допомога партнерських та братніх міст. Вони не тільки припиняють співпрацю з містами росії, але й надають гуманітарну підтримку громадам у нашій країні. Програма «Прозорі міста/Transparent cities» проаналізувала, як допомагають іноземні міста своїм 25-ти українським побратимам та партнерам (перші міста в Рейтингу прозорості міст).

Короткі висновки дослідження:

• За час війни 25 досліджуваних міст 65 разів отримали гуманітарну допомогу від своїх побратимів/партнерів з-за кордону і опублікували цю інформацію.
• Найбільше допомоги цим містам надіслала Польща, за нею — Німеччина, Латвія і Литва. Часом допомагають містам, з якими навіть не є побратимами, а часом — беруть допомогу у своїх побратимів чи партнерів, щоб передати її українським містам.
• Найбільшу кількість допомоги становить їжа — 21% та медикаменти і медичне обладнання — 19%.
• Серед 25 проаналізованих міст найбільше випадків отримання “гуманітарки” мають Львів – 10, Дубно, Київ та Тернопіль — по 7.

Об’єднані проти війни

Іноземні міста суттєво допомагають своїм українським побратимам, передаючи тисячі тонн гуманітарної допомоги. Тільки до Львова за перших 50 днів війни її доставили 3400 тонн. Але великі об’єми “гуманітарки” отримують не лише обласні центри — наприклад, Дрогобич за 70 днів отримав 475 тонн.

Щодо об’ємів допомоги, то міста Польщі надсилають її найбільше. Наші аналітики знайшли відомості про 35 випадків надання допомоги українським містам, що становить 71% від усієї зафіксованої допомоги. Також надсилають вантажі міста країн Балтії та Центральної Європи. На діаграмі нижче деталізовано інформацію про допомогу від міст-побратимів з різних країн. 

Місто-побратим, яке найчастіше надавало допомогу – Гіжицько (Польща). З відкритих джерел вдалося зафіксувати, що місто 4 рази надіслало гуманітарну допомогу своєму побратиму в Україні — Дубну.

Відсутність статусу побратимів — не перешкода

Допомагати українським громадам готові навіть ті міста, що не перебувають з ними в партнерських чи побратимських відносинах. Так, польські міста Ополе та Радом надіслали Вінниці 4 та 8 вантажів “гуманітарки” відповідно.

Окрім того, деякі іноземні міста просять допомогу у своїх дружніх міст чи партнерських організацій, щоб потім передати її українським містам. Наприклад, польське місто Гіжицько передало Дубну спеціальну пожежну машину, яку воно отримало від свого німецького партнера – міста Кверфурта. А Грубешів (також Польща) за сприяння компанії Amer Pharma передав гуманітарний вантаж Володимирській міській раді.

Ба більше: іноземні міста готові ставати партнерами чи побратимами українським містам, щоб допомагати з відбудовою та/або вирішенням гуманітарних проблем громад. Так, Житомир підписав угоди з Плоцьком та Малагою, Дрогобич – з Сабле-Сюр-Сарт, Київ – з Парижем та Гамбургом, Львів – з Вюрцбургом.

Розподіл по Україні

Серед 25 досліджуваних українських муніципалітетів найбільше допомоги від своїх партнерських чи побратимських міст з-за кордону отримали: Львів – 10 випадків допомоги, Дубно — 7, Київ – 7, Тернопіль – 7, Хмельницький – 6, Вінниця – 4.

Задля ефективної організації збору та розподілу гуманітарної допомоги міста створюють гуманітарні штаби та координаційні центри. Деякі з них, як-от у Дрогобича та Житомира, розташовуються також і за кордоном. Надана гуманітарна допомога стосується як потреб ЗСУ (спецзасоби, спортивне харчування, медикаменти), так і потреб переселенців та громад, куди вона надходить. Найчастіше надсилають медикаменти чи медичне обладнання, а також продукти харчування. Також з-за кордону доставляють спеціалізовану техніку (карети швидкої чи пожежні машини) та автобуси (Львів, Київ, Луцьк, Хмельницький).

Як ми досліджували

Поради українським містам

Дослідження показало, що деякі міста створюють механізми, покликані зробити процес отримання гуманітарної допомоги більш прозорим. Ми радимо усім муніципалітетам дотримуватися цих практик, щоб мінімізувати корупційні ризики та сформувати серед своїх міст-побратимів образ відповідальних партнерів:

• Розробити окремі вебсайти або сторінки у соціальних мережах для координаційних центрів та гуманітарних штабів (наприклад, Координаційний штаб волонтерів Дніпра, Гуманітарний штаб Києва), а також звітувати на них про результати своєї роботи (наприклад, Центр Гуманітарної підтримки Червоноградської міської ради, Гуманітарний координаційний центр Дрогобича).
• На офіційних вебсайтах міських рад новинам, які стосуються отриманої гуманітарної допомоги, присвоювати відповідну тему або хештег, щоб суттєво спростити пошук відповідної інформації.
• Звітувати відповідно до вимог донора про отриману допомогу. Якщо гуманітарний штаб працює як юридична особа, при отриманні вантажу обов’язково складати акти прийому-передачі та оприлюднювати їх на офіційній сторінці штабу або на вебсайті міської ради.
• Створювати та оприлюднювати мапи розподілу гуманітарної допомоги, яка надійшла від закордонних міст-побратимів та/або вказувати отримувачів допомоги.
• Звітувати про отримання та розподіл гуманітарної допомоги відповідно до вимог центральних органів влади. Як це варто робити дивіться у нашому матеріалі тут.

Як розширити мережу побратимських зв’язків?

Містам, які не мають побратимів або уклали договори про співпрацю із незначною кількістю муніципалітетів, радимо розширювати таке співробітництво. Ми підготували поради, як встановити партнерські взаємовідносини.

✔️ Для початку варто визначити сфери міського управління, в якій ваш муніципалітет хоче співпрацювати з іншим містом — для підвищення ефективності, модернізації чи обміну досвідом. Для прикладу, це може бути співпраця з акцентом на захисті навколишнього середовища чи дизайні зелених насаджень, діяльності ЖКГ, створенні інструментів електронної демократії, організації дорожнього руху тощо. Або для надання гуманітарної допомоги, що є актуальним у часи війни в Україні. Рішення про налагодження партнерських відносин із закордонними містами може встановлювати як міська рада, так і виконавчий комітет.

✔️ Далі потрібно визначити місто, яке може поділитися досвідом чи допомогти. Звісно, найкраще буде відвідати муніципалітет цього міста, щоб краще зрозуміти, в яких сферах можлива співпраця. Але якщо візит неможливий, ви можете надіслати ініціативний лист про наміри співпраці, зокрема, з метою надання гуманітарної допомоги. Не існує обмежень у виборі майбутнього міста-партнера чи міста-побратима, однак варто орієнтуватися на те, що це має бути двостороння співпраця, за якої ваше місто також повинно надавати рекомендації щодо ефективного муніципального управління.

✔️ Наступний крок — розробити та погодити проєкт Угоди про побратимство чи співпрацю з містом, з яким ви прагнете встановити партнерські зв’язки. Текст угоди обов’язково повинен мати пояснювальну записку, яка обґрунтовує необхідність встановлення дружніх зв’язків з іншим містом.

✔️ Фінальний етап налагодження зв’язку — мери міст або офіційні делегації підписують відповідні документи.

І відтоді два міста можуть здійснювати обмін досвідом щодо конкретної сфери міського управління чи приймати\передавати допомогу.

Вдячні усім побратимам, партнерам та друзям України, які допомагають нашим містам у ці складні часи! Переконані, що після перемоги вони будуть допомагати підвищувати спроможність міст завдяки обміну досвідом, залученню фахівців, фінансуванню й постачанню необхідного (наприклад, транспорту чи техніки). Тож радимо українським містам розвивати мережу партнерів вже зараз і думати про перспективу відносин.

Джерело